Відкрити головне меню

Яким Кіндратович Погрібня́к (нар. 1707, р. см. невід.) — видатний український будівничий XVIII століття. Народився 1707 р. в слободі Нова Водолага Харківського полку (тепер районний центр Харківської області) в сім’ї Кіндрата Погрібняка. Достеменно відомо, що під орудою Якима Погрібняка було споруджено п’ятиверху дерев’яну Введенську церкву (1761) в слободі Артемівці (тепер у межах м. Мерефа Харківської області). Дослідники відзначають архітектурну правильність форм Введенської церкви, стрункість, високу мистецьку техніку задуму й виконання. Складна гра поверхонь, горизонтальних і вертикальних ліній, контрастний перегук білих верхів та кольорових одвірків давали підставу зіставити цю споруду із стильовою системою рококо. Пам’ятку було знищено наприкінці 1930-х років.

В ході пам’яткознавчих обстежень Слобожанщини, церкву обміряв, зафотографував відомий дослідник пам’яток церковного будівництва Стефан Таранушенко (1927, за ін. даними, на початку 1930-х рр.). Він пов'язує форми Артемівської Введенської церкви з архітектурними особливостями чималої групи слобожанських храмів, яку прийнято називати Лимано-Бишкинською групою (див. Лиманська школа). Дуже ймовірно, що деякі із храмів Лиманської школи були збудовані під орудою Погрібняка. «Можна припускати, що Яким Погрібняк, – той, що збудував славетний Самарський запорожський собор, а був родом з села Нових Водолаг, – писав С. Таранушенко, – почав свою працю в близьких до Харкова околицях». Ним споруджено й п’ятиверху дерев’яну церкву Різдва Богородиці у місті Мерефі. Краса цієї споруди спонукала козацьку старшину Самарської паланки запросити Якима Погрібняка до будівництва Троїцького собору в м. Новоселиці (нині — місто Новомосковськ Дніпропетровської області). Троїцький собор будувався в 177578 (перебудований 1888). Ця пам’ятка стала вершиною архітектурної майстерності Якима Погрібняка й свідченням досконалості українського дерев’яного храмового будівництва. З ім'ям цього будівничого деякі дослідники пов'язують і спорудження Спасо-Преображенської церкви в Кам'янці на Запорожжі.

Інформації про життя та діяльність Якима Погребняка збереглося дуже мало, переважно у вигляді народних переказів, які були оприлюднені в дослідженнях Григорія Надхіна, Феодосія Макаревського, Павла Житецького (під псевдонімом «П. Г.»), Дмитра Яворницького. У подвірному переписі населення слободи Нової Водолаги 1763 р. знаходимо згадку про Якима Погрібняка, його сина Трохима та онука Григорія. У архівних записах натрапляємо й на властиву народну вимову прізвища майстра – Погрібняк.

Яким Погребняк — головний герой повісті Оксани Мардус «Таємниця скрижалей».

Джерела та літератураРедагувати

  • Зінченко А. Л. Погрібняк Яким Кіндратович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 293. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  • Зінченко А. Артемівська перлина Якима Погрібняка // День. – 2011. – 2 груд.
  • Зінченко Арсен. Храми Якима Погрібняка / А. Зінченко. - К., 2016. - 184 с., іл.
  • Митці України: Енциклопедичний довідник. За ред. А. В. Кудрицького, — Київ, Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1992, — С. 464, 703.
  • Надхин Г. П. Церковные памятники Запорожья. — Москва, 1878. — С. 3—8. (рос.)
  • Макаревський Феодосій. Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії. Церкви та приходи минулого XVIII століття. — Дніпропетровськ, ВАТ «Дніпрокнига», 2000. — С. 417. (рос.)
  • П. Г. Запорожский храм в Новомосковске // Киевская старина. — 1888. — т. ХХ., январь, февраль, март. — С. 41-48. (рос.)(український переклад — у додатках («З минулих публікацій») в книзі: Мицик Ю. А., Мосьпан Н. В., Плохій С. М. Місто на Самарі: Навчальний посібник. — Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1994. — С. 58-64.)
  • Яворницький Д. І. Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу. (частина 1, глава 2). — 2-е вид. — Київ, Веселка, 1995. — С. 77-79. — 3-тє вид., випр. і доп. — Дніпропетровськ, АРТ-ПРЕСС, 2005. — Ч. 1. — С. 76-80.
  • Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків у трьох томах. (глава «Церковний устрій у запорозьких козаків»). — Київ, Наукова думка, 1990. — т. 1. — С. 284–286. (Див. також інші видання).
  • Центральний державний історичний архів України в м. Києві (ЦДІАК). – Ф. 1725. – Оп. 1. – 1722 р. – Спр. 12. – Арк. 30.
  • ЦДІАК. – Ф. 1782. – Оп. 1. – Спр. 67. – Арк. 72 зв.

ПосиланняРедагувати