Погляд назад, 2000—1887
«Погляд назад, 2000—1887» (англ. Looking Backward, 2000—1887) — утопічний роман християнського соціаліста Едварда Белламі. Був надзвичайно популярним у XIX столітті — в перший рік після публікації в США було продано 200 000 примірників книги, і ще 100 000 у Великій Британії[1]. У Росії в 1891—1918 роках вийшло як мінімум сім видань роману в трьох різних перекладах.
| Погляд назад, 2000—1887 | ||||
|---|---|---|---|---|
| Looking Backward, 2000—1887 | ||||
 | ||||
| Жанр | роман | |||
| Форма | роман | |||
| Тема | утопія | |||
| Автор | Едвард Белламі | |||
| Мова | англійська мова | |||
| Написано | 1888 | |||
| Опубліковано | 1888 | |||
| Країна | .svg){kind=small} США | |||
| Видавництво | Ticknor and Fields | |||
| Видання | 1888 | |||
| Наступний твір | Рівність | |||
| У «Гутенберзі» | 624 | |||
|
| ||||
Зміст
ред.За сюжетною лінією роман є типовою утопією. 1887 року молодий бостонський рантьє Джуліан Вест звернувся до гіпнотизера, щоб позбутися безсоння (породженого страйками на підприємствах, які йому належать). Заснувши, він отямився після тривалого летаргічного сну в 2000 році. На місці будинку Веста стоїть будинок доктора Літа, який і стає провідником головного героя в соціалістичному Бостоні.
Виявляється, протягом XX століття вся економіка США перетворилася на єдину надкорпорацію — «промислову армію». Всі виробничі потужності є державною власністю, а кожен громадянин з 21 до 45 років повинен працювати в «промислової армії», але отримує коштом державного кредиту (в романі вперше описані дебетні карти і супермаркети) все необхідне, включаючи житло. Понад прожитковий мінімум оплачуються важкі і небезпечні роботи, а також творча діяльність, яка виводить людину за межі індустріального виробництва. Значну частину обсягу книги займають діалоги Веста і доктора Літа про сутність нового суспільства. Економічну і соціальну систему майбутнього Белламі називав «націоналізмом», щоб не викликати асоціацій з радикальними соціалістами того часу.
Сюжетну динаміку забезпечує романтична лінія: Джуліан Вест закохується в дочку свого чичероне — Едіт Літ, яка як дві краплі води нагадує наречену Веста, яку він назавжди залишив в 1887 році. У фіналі роману вони вирішують одружитися, і це примиряє Веста з новим світом. Характерною є гендерна інверсія: в світі 2000 року дівчина робить пропозицію одруження першою.
Літературні особливості
ред.Авторитарний дух твору негативно оцінювався багатьма соціалістами, зокрема Вільямом Моррісом[2], який у своїй рецензії писав про Белламі: «… єдиний ідеал життя, який може наштовхнути його на подібне, — це сьогоднішнє існування працьовитого фахівця, що належить до середнього класу, з однією лише поправкою: бідолаха звільнений від гріха співучасті в злочинах монополістів і здобув незалежність, яка прийшла на зміну його нинішньої ролі паразита». Книга була написана з таким розрахунком, щоб сфокусувати всі страхи її читачів перед робочим рухом і зміцнити їх віру в те, що можливий гуманний капіталізм[1]. В утопічному світі Белламі матеріальне споживання стає основною розвагою для населення. За словами М. Бьюмонта, «процес покупки — майже нічим не відрізняється від нинішніх покупок в „IKEA“ або „Argos“»[1]. Надія Крупська писала про роман: «Бідне було до крайності життя того майбутнього суспільства, яке там зображувалося, — не було там боротьби, не було колективу»[3][2].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Бьюмонт М. Мир как универсальный магазин: утопия и политика потребления в конце XIX века (пер. с англ. Антона Нестерова) [Архівовано 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Саймон Пирани. Русская революция в отступлении. М.: Новый хронограф, 2013. С. 82-83 (рос.)
- ↑ Крупская Н. К. По Беллами // Педагогические сочинения. М.: изд. Академии педагогических наук, 1959. Т.4. С.410. (рос.)
Посилання
ред.- «Погляд назад» на сайті «Лабораторія фантастики»
- Edward Bellamy, Looking Backward, 2000—1887. Boston: Houghton, Mifflin & Co., 1888.
- Edward Bellamy, "How I Came to Write Looking Backward, " The Nationalist (Boston), vol. 1, no. 1 (May 1889), pp. 1-4.