Повтор
Повтор або повторення — стилістична фігура, що утворюється умисним накопиченням в одному висловленні певних мовних елементів: окремих звуків, слів, словосполученнь або складніших синтаксичних одиниць. Головна, найзагальніша функція повтору — це художнє увиразнення мови, посилення її експресивно-зображальних властивостей. Повторами підкреслюються різноманітні семантично-стилістичні відтінки художнього тексту.
Стилістичні фігури на базі повтору
ред.- Анафора — повтор на початку рядків або речень. Приклад:
Нехай це — витвір самоти,
нехай це — вигадка й омана!
Моєму серцю снишся ти,
як морю сняться урагани.— Ліна Костенко, «В пустелі сизих вечорів…»
- Антанаклаза — повтор того самого слова у різних значеннях. Приклад:
Погана та мати, що не хоче дитя мати.
- Анадиплозис або зіткнення — повтор кінцевого слова або фрази одного речення на початку наступного речення. Приклад:
Кораблем грається вітер і хвиля,
Вітер і хвиля граються безсердечно.
- Антиметабола — повтор фрази, але зі словами переставленими у зворотньому порядку. Приклад:
- Анепіфора або кільце — повтор на початку та у кінці речення, віршу, строфи, абзацу або усього твору. Приклад:
Ні, не співать нам, доле, ні!
- Діакоп
- Епіфора — повтор наприкінці рядків або речень. Приклад:
Розумним і твердим у цьому світі будь
І завжди мовчазним у цьому світі будь!
I, поки очі є, язик і вуха в тебе,
Сліпим, німим, глухим у цьому світі будь!
- Епанастрофа
- Поліптотон — повтор в межах одного речення того самого слова у різних граматичних формах. Приклад:
З лисами і сам лисом станеш.
Див. також
ред.Джерела
ред.- «Теорія літератури», Іван Безпечний (1984)