Побігун Сергій Борисович
Сергій Борисович Побігун (13 травня 1990, с. Торське, Тернопільська область — 2 жовтня 2022, с. Нижня Журавка, Харківська область) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022), кавалер ордена «За мужність» ІІ ступеня (посмертно 2023)
Сергій Побігун Сергій Борисович Побігун | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження |
13 травня 1990 Торське, Заліщицький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
Смерть |
2 жовтня 2022 (32 роки) Нижня Журавка |
Поховання | Торське |
Національність | українець |
Військова служба | |
Приналежність |
![]() |
Вид ЗС |
![]() |
Війни / битви | Російсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
ред.Сергій Побігун народився 13 травня 1990 року в селі Торському, нині Заліщицької громади Чортківського району Тернопільської области України.
Брав участь в АТО. З початком повномасштабного російського вторгнення в 2022 році, старший солдат, сапер 1-го інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини А2582. Загинув 2 жовтня 2022 року, внаслідок підриву саморобного вибухового пристрою під час розмінування маршруту руху в районі с. Нижня Журавка на Харківщині.
Нагороди
ред.- орден «За мужність» III ступеня (4 серпня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
- орден «За мужність» ІІ ступеня посмертно (28 вересня 2023)
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 4 серпня 2022 року № 556/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
ред.- І. Белякова. Чорні дні у Заліщиках: прощаються з Героями Сергієм Побігуном та Богданом Пастеркевичем // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 7 жовтня.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |