Відкрити головне меню

План дій проти дезінформації, англ. Action Plan against Disinformation — презентували 5 грудня 2018 висока представниця ЄС — Віце-президентка Єврокомісії Федеріка Могеріні і Віце-президент Єврокомісії, відповідальний за Єдиний цифровий ринок, Андрус Ансіп.

Мета ЄС — захистити свої демократичні системи та суспільні дискусії, зокрема у виборчий період: у 2019 році відбудуться загальноєвропейські вибори, а до 2020 року заплановано проведення низки національних та місцевих виборів у країнах-членах ЄС.

Зміст

ЗаходиРедагувати

Серед конкретних заходів для боротьби з дезінформацією:

  • створення системи швидкого оповіщення, англ. Rapid Alert System
  • ретельний моніторинг виконання Збірки правил, англ. Code of Practice,
  • збільшення ресурсів для відповіді на ці виклики.

Джерела дезінформаціїРедагувати

План дій, який опублікувала Європейська Комісія, визнає загрозу дезінформації, яку створює Росія та інші країни з-поза меж ЄС. У Плані дій, зокрема, зазначено:

Російські джерела створили та/або поширюють дезінформацію. Її було виявлено під час виборів та референдумів у ЄС. Ретельно задокументовано дезінформаційні кампанії щодо війни в Сирії, збиття літака МН17 на сході України та застосування хімічної зброї під час нападу в Солсбері.

За даними Центру аналізу гібридних загроз ЄС (EU Hybrid Fusion Cell), дезінформація з боку Російської Федерації є найбільшою загрозою для Євросоюзу. Вона – систематична із достатнім фінансуванням. Масштаби дії різняться від країни до країни. З точки зору координації, рівня об’єктів та стратегічних наслідків російська дезінформація є частиною ширшої гібридної загрози. Вона застосовує низку інструментів, важелів, а також недержавних суб'єктів.

Ключові сфериРедагувати

У Плані дій розглянуто чотири сфери, що є ключовими для розвитку потенціалу Євросоюзу та зміцнення співпраці між державами-членами та ЄС:

Удосконалений механізм виявлення
Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій та Центр аналізу гібридних загроз (Hybrid Fusion Cell) Європейської служби зовнішньої дії, а також представництва ЄС в країнах-сусідах ЄС будуть підсилені за рахунок значного обсягу додаткових спеціалізованих кадрів та засобів аналізу даних. Передбачається, що бюджет Європейської служби зовнішньої дії, закладений для цілей стратегічних комунікацій, збільшиться більше, ніж удвічі — з 1,9 мільйонів євро у 2018 році до 5 мільйонів євро у 2019 році. Це потрібно задля протидії дезінформації та підвищення рівня поінформованості про її негативний вплив. Також очікується, що держави-члени ЄС розвиватимуть ці заходи за допомогою залучення власних засобів для боротьби з дезінформацією.
Скоординоване реагування
Планується запуск Спеціальної системи швидкого сповіщення в інституціях та державах-членах ЄС. Це потрібно задля сприяння обміну даними, оцінки кампаній з дезінформації та попередження про загрозу дезінформації в режимі реального часу. Інституції та держави-члени Євросоюзу також зосередяться на проактивному та об'єктивному висвітленні цінностей та політики ЄС.
Онлайн-платформи та індустрії
Підписанти Збірки правил з протидії дезінформації повинні швидко та ефективно виконати зобов'язання, зазначені в ній, приділяючи особливу увагу заходам, що є актуальними з огляду на вибори в ЄС, що відбудуться у 2019 році. До таких зобов'язань, з-поміж іншого, належать такі: забезпечення прозорості політичної реклами; активізація зусиль із закриття активних фейкових акаунтів; виявлення діяльності, що ведеться не від людей (повідомлення, що поширюються автоматично за допомогою «ботів»); а також співпраця з факт-чекерами та науковими дослідниками з метою виявлення кампаній з дезінформації та поширення контенту, що пройшов факт-чекінг. Європейська Комісія у співпраці з Європейською групою регуляторів, відповідальних за аудіовізуальні медіа-послуги, забезпечуватиме ретельний та постійний моніторинг виконання зобов'язань.
Підвищення рівня поінформованості та підтримка громадян
Окрім кампаній з підвищення рівня поінформованості, спрямованих на конкретну аудиторію, інституції та держави-члени ЄС сприятимуть розвитку медіа-грамотності. Це відбуватиметься за допомогою запровадження спеціально розроблених програм. Національним багатопрофільним командам факт-чекерів та дослідників надаватиметься підтримка з метою виявлення та викриття кампаній з дезінформації в соціальних мережах.

Європейська Комісія також звітує про прогрес, якого було досягнуто в сфері протидії дезінформації в інтернеті з часу презентації свого повідомлення у квітні 2018 року.

Подальші крокиРедагувати

Європейська Комісія та Висока представниця розроблять та втілюватимуть заходи відповідно до цього Плану дій. Вони тісно співпрацюватимуть із державами-членами ЄС та Європейським Парламентом.

До березня 2019 року перед наступними європейськими виборами буде створено систему швидкого оповіщення (Rapid Alert System). Подальше зміцнення відповідних ресурсів доповнить цей крок.

До кінця 2018 року підписанти Збірки правил (Code of Practice) повинні будуть надати перший звіт до Єврокомісії. У січні 2019 року вона його опублікує. Протягом січня-травня онлайн-платформи матимуть щомісяця звітувати перед Комісією. Вона, своєю чергою, протягом перших 12 місяців проведе комплексну оцінку виконання Збірки правил. Якщо впровадження та наслідки виконання цього документу будуть незадовільними, Єврокомісія може запропонувати додаткові заходи, зокрема й нормативно-правового характеру.

ПосиланняРедагувати