Плавуча дослідницька платформа

Плавуча дослідницька платформа
FLoating Instrument Platform
FLoatingInstrumentPlatform.jpg
Платформа у вертикальному положенні
Служба
Тип/клас науково-дослідний


Держава прапора США США


Належність Scripps Institution of Oceanography


Корабельня Gunderson Brothers Engineering
Портленд, штат Орегон


Спущено на воду 1962


Статус діючий


Ідентифікація
Номер ІМО 9180229


Номер MMSI 338040561


Параметри
Довжина 108 м


Ширина 7,93 м


Осадка 3,83 м (горизонтальне положення)
100 м (вертикальне положення)


Технічні дані
Рухова установка нема


Гвинти нема


Швидкість 7 — 10 вузлів


Екіпаж 5 членів екіпажу
11 вчених


Озброєння

Плавуча дослідницька платформа (англ. Floating Instrument Platform) — несамохідний науково-дослідницький корабель, що належить ВМС США і використовується Морською фізичною лабораторією Інституту океанографії Скриппса[en] при Каліфорнійському університеті. Корабель має спеціальну конструкцію, великі баластні баки на кормі дають можливість затоплювати його до вертикального положення (кормою вниз), що робить цю платформу дуже стійкою, здатною протистояти великим штормам. На платформі виконують дослідження з гідроакустики, океанографії, метеорології та спостерігають за морськими ссавцями.

Платформа на буксирі. 2012

108-метровий дослідницький корабель був збудований як стабільна платформа для дослідження поведінки звукових хвиль під водою, що робить його найстарішим, як і раніше діючим і одним з найнеординарніших дослідницьких кораблів ВМС США.

Будова корабля-платформиРедагувати

Корабель-платформа був розроблений у 1960-х роках Каліфорнійським університетом і побудований в Портленді, штат Орегон, інженерною компанією Gunderson Brothers Engineering. У червні 1962 року він був спущений на воду. У 1995 році отримав грант — два мільйони доларів для модернізації обладнання.

Корпус завдовжки 108 метрів забезпечений резервуарами для води, які заповнюються і спричиняють затоплення судна. Після часткового затоплення баластних танків корма корабля поступово занурюється у воду і вре́шті-ре́шт платформа стає вертикально, ніби буй. Ця затонула частина працює як якір, щоб забезпечити стійкість платформи, залишаючись зануреною. Над водою залишаються видимими тільки ≈ 17 м передньої частини його корпусу. Тому на морі з 9-метровими хвилями вертикальні коливання корпусу корабля не перевищують 3 см.

Маневр перевертання триває приблизно півгодини, а екіпаж залишається на борту корабля. Меблі мають поворотну систему, яка змушує їх рухатися, а санвузли та душі дублюються, одні для горизонтального положення корабля, а інші для вертикального положення платформи. На платформі можуть проживати п'ять членів екіпажу та до одинадцяти вчених. Оскільки дослідження на кораблі тривають декілька тижнів, для зручного проживання екіпажу каюти сплановані так, що користуватися ними можна при обох положеннях корабля.

 
Надводна частина платформи. 2012

Щоб захистити вимірювальне обладнання та прилади від можливих завад з боку двигуна, валопри́воду і гребних гвинтів (вібрація, шуми) на кораблі нема власної енергетичної установки.

 
Платформа на буксирі. 2012

Для повернення корабля у горизонтальне положення вода з танків видувається стиснененим повітрям. Корабель не є автономним і його потрібно тягти на букси́рі до нового місця.

На кораблі проводилися дослідження поширення сейсмічних хвиль в океані, взаємодії різних шарів води, теплообміну між товщею води і поверхнею. Одним з останніх досліджень було складання тривимірного відображення океанічного шуму.[1]

Корабель може діяти по всьому світу, хоча його звичною зоною дії є західне узбережжя США.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати