Пичу́гін Мико́ла Андрі́йович (1898—1981) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, генерал-лейтенант (1945).

Пичугін Микола Андрійович
Народження 1898(1898)
Москва, Російська імперія
Смерть 8 січня 1981(1981-01-08)
Москва, СРСР
Поховання Москва
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ  кавалерія
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 1919-
Партія КПРС
Звання  Генерал-лейтенант
Командування 30-та кавалерійська дивізія
11-та гвардійська кавалерійська дивізія
Війни / битви Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Кутузова I ступеня Орден Суворова II ступеня Орден Кутузова II ступеня Орден Кутузова II ступеня
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Біографія ред.

Народився у 1898 році. Росіянин. Член ВКП(б) з 1928 року.

У лавах РСЧА з 1919 року. Учасник громадянської війни в Росії, був двічі поранений.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південному, Південно-Західному, Північно-Кавказькому, 4-ту, 3-тю, 2-гу Українських, 1-шу Білоруському фронтах.

З 10 липня 1941 по 25 квітня 1942 року — командир 30-ї окремої кавалерійської дивізії[1].

13 травня 1942 року полковнику М. А. Пичугіну присвоєне військове звання «генерал-майор»[2].

З 16 листопада 1942 по 6 квітня 1943 року — командир 11-ї гвардійської кавалерійської дивізії 5-го гвардійського кавалерійського корпусу.

З квітня 1943 по 5 листопада 1944 року — начальник штабу 4-го гвардійського кавалерійського корпусу

З 5 листопада 1944 по 10 липня 1945 року — начальник штабу 1-ї гвардійської кінно-механізованої групи на 2-гу Українському фронті. 29 травня 1945 року присвоєне військове звання «генерал-лейтенант»[3].

Нагороди ред.

Нагороджений орденом Леніна (30.04.1945), трьома орденами Червоного Прапора (29.03.1943, 14.08.1944, …), орденами Кутузова 1-го ступеня (28.04.1945), Суворова 2-го ступеня (19.03.1944), двома орденами Кутузова 2-го ступеня (17.09.1943, 22.12.1943), і медалями.

Примітки ред.

  1. 30-та кавалерійська дивізія на сайті «Танковый фронт»(рос.)
  2. Сторінки російської історії[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з червня 2019]
  3. 1-ша гвардійська кінно-механізована група на сайті «Танковый фронт»(рос.). Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 16 вересня 2014.