Відкрити головне меню

Патрік Джей Мілетич (англ. Patrick Jay Miletich; *9 березня 1968, Давенпорт, Айова, США) — американський спортсмен хорватського походження, спеціаліст зі змішаних бойових мистецтв (англ. MMA). Чемпіон США з тайського боксу. Чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв у напівсередній ваговій категорії за версією UFC (1998 – 2001 роки). Чемпіон 16-го турніру UFC (1998 рік).

Пет Мілетич
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Патрік Джей Мілетич
Громадянство Flag of the United States.svg США
Народження 9 березня 1968(1968-03-09) (51 рік)
  Давенпорт, Айова, США
Місце проживання Беттендорф, Айова, США
Зріст 178 см
Розмах рук 181 см
Вагова категорія Напівсередня (71-77 кг)
Стиль Боротьба, кікбоксинг
Команда «Miletich Fighting Systems»
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій 28 жовтня 1995
Останній бій 11 грудня 2008
Боїв 38
Перемог 29
 • нокаутом 5
 • підкоренням 18
 • рішенням 6
Поразок 7
 • нокаутом 3
 • підкоренням 3
 • рішенням 1
Нічиїх 2

Мілетич є знавцем кікбоксингу і муай тай, а також карате (чорний пояс) і дзюдзюцу (чорний пояс).[1]

БіографіяРедагувати

Пет Мілетич народився 9 березня 1968 року в місті Давенпорт, США, в родині із хорватським корінням.[2] Мав складне дитинство і юність: рано втратив батька і двох старших братів, вимушений був працювати з 14 років.[3]

Спортом Пет захопився, навчаючись в школі. З 1983 року займається боротьбою. Зі старших класів — кікбоксингом. Ударну техніку рук і ніг він починає вивчати разом зі своїми друзями, а здобувши серйозні навички з муай тай, починає виступи на любительських змаганнях, і з часом стає чемпіоном США із тайського боксу.[4]

Кар'єра в змішаних бойових мистецтвахРедагувати

Виступи в боях змішаного стилю Пет Мілетич почав у віці 26 років, маючи за плечима багатий спортивний досвід. Протягом трьох років з часу свого професійного дебюту він не має жодної поразки.[2]. Виступає у регіональних турнірах і в чемпіонаті «Extreme Challenge»

В Абсолютний бійцівський чемпіонат (англ. UFC) Мілетич потрапляє навесні 1998 року. На 16-му турнірі UFC, де Пет дебютував 13 березня 1998 року, йому знадобились всі навички з боротьби: у першому ж бою він зустрівся із срібним олімпійським медалістом і переможцем Панамериканських ігор Таунсендом Сондерсом.[5] Мілетич здобуває перемогу рішенням суддів, а в фіналі турніру зустрічається із своїм неодноразовим опонентом Крісом Бренненом, якого перемагає удушенням на 10 хвилині боротьби. Таким чином Пет Мілетич стає чемпіоном 16-го турніру. Перемогу на цьому турнірі він досі вважає найбільшою спортивною вдачею в своїй кар'єрі.[3]

Через сім місяців, 16 жовтня 1998, Мілетич зійшовся у двобої за чемпіонський пояс із вихованцем Кена Шемрока і бійцем його команди «Lion's Den» — Майклом Бьорнеттом. Змагання тривало 21 хвилину. Судді турніру присудили перемогу Мілетичу, роздільним рішенням. Пет став чемпіоном світу зі змішаних єдиноборств у напівсередній ваговій категорії. Цей титул він зберігатиме на протязі трьох років, захищаючи його в боях із представниками різних країн і стилів (4 успішних захисти і 5 рейтингових боїв) і врешті поступиться іменитому канадському бійцю Карлосу Ньютону. Це відбулось 4 травня 2001 року. Бій двох спеціалістів із дзюдзюцу проходив у стійці і супроводжувався успішними атаками з боку Мілетича, але в третьому раунді боротьба перейшла в партер, де Ньютон зміг заволодіти ініціативою. У спробі вийти із невигідного для себе положення Пет Мілетич припустився помилки і був миттєво придушений боковим захватом.

Втративши пояс чемпіона, Мілетич, вочевидь, втратив мотивацію перебування в MMA, оскільки невдовзі він припинив регулярні виступи. З 2002 року він провів лише два бої: програв удушенням представнику клану Ґрейсі, Рензу Ґрейсі і виграв нокаутом бій проти ветерана змішаних єдиноборств Томаса Денні. Припинивши професійну кар'єру, Мілетич знайшов застосування своєму спортивному досвіду в тренерській діяльності, де досягнув великих успіхів.

Тренерська діяльністьРедагувати

Тренерську діяльність Мілетич розпочав ще до виступів у UFC, готуючи до змагань своїх спаринг-партенрів і колег в спорті. Саме під його керівництвом зростали нинішні ветерани змішаних єдиноборств Метт Х'юз та Джеремі Горн. Після успіху в UFC Пет заснував власну спортивну команду «Miletich Fighting Systems», яку очолює до сих пір. Крім згаданих вище бійців, Мілетич тренував також чемпіонів світу Тіма Сильвію і Дженса Палвера, і багатьох зірок чемпіонату IFL.[2][6]


Особисте життяРедагувати

Сімейний стан: одружений, виховує двох доньок.
Захоплення: гольф, рибальство, музика (класична і рок), література, зокрема мемуаристика (за власними словами: «Люблю тріумф і трагедію реального життя, а не белетристику»).[3]

Статистика в змішаних бойових мистецтвахРедагувати

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Перемога   Томас Денні Нокаут (удари кулаками) 2 0:50 02008-12-1111 грудня 2008   Молін, Іллінойс, США «Adrenaline MMA 2: Miletich vs. Denny»
Поразка   Рензу Ґрейсі Підкорення (задушливий прийом) 1 3:37 02006-09-2323 вересня 2006   Молін, Іллінойс, США «IFL: Gracie vs. Miletich»
Поразка   Метт Ліндленд Технічний нокаут (удари кулаками) 1 3:09 02002-03-2222 березня 2002   Лас-Вегас, Невада, США «UFC 36»
Перемога   Шоні Картер Нокаут (удар ногою) 2 2:42 02001-06-2929 червня 2001   Іст Резерфорд, Нью-Джерсі, США «UFC 32»
Поразка   Карлос Ньютон Підкорення (задушливий прийом) 3 2:50 02001-05-044 травня 2001   Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США «UFC 31» Втратив титул чемпіона в напівсередній ваговій категорії.
Перемога   Кеніті Ямамото Підкорення (задушливий прийом) 2 1:58 02000-12-1616 грудня 2000   Токіо, Японія «UFC 29» Захистив титул чемпіона в напівсередній ваговій категорії.
Поразка   Кійосі Тамура Рішення суддів (переважне) 2 5:00 02000-08-2323 серпня 2000   Осака, Японія «Rings: Millenium Combine 3»
Перемога   Джон Алессіо Підкорення (больовий прийом на руку) 2 1:43 02000-06-099 червня 2000   Сідар-Рапідс, Айова, США «UFC 26» Захистив титул чемпіона в напівсередній ваговій категорії.
Поразка   Жозе Ланді-Жонс Технічний нокаут (рішення кутового) 1 8:00 02000-01-1515 січня 2000   Рим, Джорджія, США «WEF 8»
Перемога   Шоні Картер Рішення суддів (одностайне) 1 20:00 01999-08-2121 серпня 1999   Давенпорт, Айова, США «Extreme Challenge 27»
Перемога   Андре Педернейрас Технічний нокаут (рішення лікаря) 2 2:20 01999-07-1616 липня 1999   Сідар-Рапідс, Айова, США «UFC 21» Захистив титул чемпіона в напівсередній ваговій категорії.
Перемога   Клейтон Міллер Підкорення (задушливий прийом) 1 0:40 01999-05-3030 травня 1999   Оттамве, Айова, США «Cage Combat 2»
Поразка   Дзютаро Накао Технічний нокаут (удушення) 1 9:22 01999-02-022 лютого 1999   Гонолулу, Гаваї, США «SuperBrawl 11»
Перемога   Жорже Патіну Рішення суддів (одностайне) 1 21:00 01999-01-088 січня 1999   Новий Орлеан, Луїзіана, США «UFC 18» Захистив титул чемпіона в напівсередній ваговій категорії.
Перемога   Майкл Бьорнетт Рішення суддів (роздільне) 1 21:00 01998-10-1616 жовтня 1998   Новий Орлеан, Луїзіана, США «UFC Brazil» Виграв титул чемпіона в напівсередній ваговій категорії.
Нічия   Ден Северн Рішення суддів (одностайне) 1 20:00 01998-08-2222 серпня 1998   Давенпорт, Айова, США «Extreme Challenge 20»
Перемога   Альберт Бак Підкорення (задушливий прийом) 2 2:49 01998-06-2727 червня 1998   Клінтон, Айова, США «Midwest Shootfighting»
Перемога   Кріс Бреннен Підкорення (задушливий прийом) 1 9:02 01998-03-1313 березня 1998   Новий Орлеан, Луїзіана, США «UFC 16» Виграв турнір UFC в легкій ваговій категорії.
Перемога   Таунсенд Сондерс Рішення суддів (роздільне) 1 15:00 01998-03-1313 березня 1998   Новий Орлеан, Луїзіана, США «UFC 16»
Перемога   Кріс Бреннен Рішення суддів (одностайне) 1 10:00 01997-11-1515 листопада 1997   Давенпорт, Айова, США «Extreme Challenge Trials»
Нічия   Кріс Бреннен Рішення суддів (одностайне) 1 20:00 01997-08-3030 серпня 1997   Давенпорт, Айова, США «Extreme Challenge 9»
Перемога   Чак Кім Підкорення (задушливий прийом) 1 10:46 01997-06-2525 червня 1997   Кансіл Блаффс, Айова, США «Extreme Challenge 7»
Поразка   Метт Х'юм Технічний нокаут (рішення лікаря) 1 5:00 01997-03-2828 березня 1997   Де-Мойн, Айова, США «Extreme Challenge 4»
Перемога   Чед Кокс Підкорення (удари кулаками) 1 1:32 01997-02-1515 лютого 1997   Давенпорт, Айова, США «Extreme Challenge 3»
Перемога   Пол Кімбро Підкорення (больовий прийом на руку) 1 5:13 01997-02-011 лютого 1997   Де-Мойн, Айова, США «Extreme Challenge 2»
Перемога   Джейсон Ніколсон Рішення суддів (одностайне) 1 15:00 01997-01-1717 січня 1997   Гонолулу, Гаваї, США «SuperBrawl 3»
Перемога   Ерл Лойкс Підкорення (больовий прийом на ногу) 1 7:00 01996-11-2323 листопада 1996   Де-Мойн, Айова, США «Extreme Challenge 1»
Перемога   Пет Ассалоне Підкорення (больовий прийом на руку) 1 4:01 01996-09-011 вересня 1996   Давенпорт, Айова, США «Brawl at the Ballpark»
Перемога   Метт Андерсен Підкорення (удари кулаками) 1 5:21 01996-07-2626 липня 1996   Давенпорт, Айова, США «Gladiators 1»
Перемога   Ясунорі Мацумото Технічний нокаут (рішення лікаря) 1 15:53 01996-05-1111 травня 1996   Молін, Іллінойс, США «Quad City Ultimate 2»
Перемога   Андрій Дудко Підкорення (задушливий прийом) 1 2:49 01996-02-1010 лютого 1996   Чикаго, Іллінойс, США «Battle of the Masters 2» Виграв 2-й турнір «Battle of the Masters».
Перемога   Боб Голсон Нокаут 1 2:20 01996-02-1010 лютого 1996   Чикаго, Іллінойс, США «Battle of the Masters 2»
Перемога   Рік Грейвсон Підкорення (задушливий прийом) 1 0:46 01996-02-1010 лютого 1996   Чикаго, Іллінойс, США «Battle of the Masters 2»
Перемога   Рік Грейвсон Підкорення (задушливий прийом) 1 1:53 01996-01-2020 січня 1996   Молін, Іллінойс, США «Quad City Ultimate 1» Виграв турнір QCU в легкій ваговій категорії.
Перемога   Ед МакЛеннан Підкорення (больовий прийом на руку) 1 1:28 01996-01-2020 січня 1996   Молін, Іллінойс, США «Quad City Ultimate 1»
Перемога   Кевін Маріно Підкорення (задушливий прийом) 1 3:49 01995-10-2828 жовтня 1995   Чикаго, Іллінойс, США «Battle of the Masters 1» Виграв 1-й турнір «Battle of the Masters».
Перемога   Анжело Рівера Підкорення (задушливий прийом) 1 1:40 01995-10-2828 жовтня 1995   Чикаго, Іллінойс, США «Battle of the Masters 1»
Перемога   Ясунорі Мацумото Підкорення (задушливий прийом) 1 7:40 01995-10-2828 жовтня 1995   Чикаго, Іллінойс, США «Battle of the Masters 1»

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 грудень 2009. Процитовано 6 грудень 2009. 
  2. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 28 жовтень 2013. Процитовано 6 грудень 2009. 
  3. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 19 лютий 2009. Процитовано 6 грудень 2009. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червень 2008. Процитовано 6 грудень 2009. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 березень 2009. Процитовано 6 грудень 2009. 
  6. http://sports.espn.go.com/extra/mma/news/story?id=3116629

ПосиланняРедагувати