Петров Михайло Осипович

радянський військовий діяч, генерал-майор, депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання

Михайло Осипович Петров (8 жовтня 1898(1898-10-08), Тверська губернія — 22 жовтня 1943(1943-10-22), Калінінська область) — радянський військовий діяч, генерал-майор. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1943).

Петров Михайло Осипович
Народився 8 жовтня 1898(1898-10-08)
Тверська губернія, Російська імперія
Помер 22 жовтня 1943(1943-10-22) (45 років)
Калінінська область, РРФСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 РРФСР
 СРСР
Діяльність солдат, політик
Учасник Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання генерал-майор
Нагороди
Орден Леніна — 1941Орден Суворова II ступеня — 1943Орден Червоної Зірки  — 1938Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» — 1938

Біографія ред.

Народився 8 жовтня 1898(18981008) року в родині селянина-середняка у селі Васьково, тепер Тверська область, Росія. Закінчив сільську школу. З тринадцятирічного віку працював учнем коваля.

З 1914 по 1916 рік — робітник Балтійського заводу міста Петрограда. У 1916 — жовтні 1918 року — робітник снарядних, а потім ткацьких майстерень у Петрограді.

З жовтня 1918 року — в Червоній армії. З 1918 по 1919 рік навчався на курсах червоних командирів, брав участь в обороні Петрограда від білогвардійських військ генерала Юденича.

З вересня 1919 року — командир взводу військової частини РСЧА у місті Казані.

Член РКП(б) з 1919 року.

У 1920 році закінчив військове училище. Служив командиром батареї РСЧА в Україні, де воював проти військ УНР та загонів Нестора Махна. Потім продовжував службу в Червоній армії.

На початку 19З0-х років — начальник артилерії 14-ї стрілецької дивізії. Згодом — заступник начальника артилерії Московського військового округу. 28 листопада 1935 року отримав звання комбрига.

З липня 1937 року — начальник артилерії Київського особливого військового округу.

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Шаргородській виборчій окрузі Вінницької області.

У роки німецько-радянської війни — командувач артилерії 3-ї ударної армії Калінінського фронту. У ніч на 20 жовтня 1943 року поблизу міста Невеля Калінінської області (тепер Тверська область) помилково заїхав у розташування німецьких військ. 22 жовтня 1943 року при спробі втечі його автомобіль був обстріляний німецьким патрулем, генерал загинув в перестрілці.

Звання ред.

Нагороди ред.

Джерела ред.