Петрищев Микола Андрійович

Микола Андрійович Петрищев (19 травня 1908, село Липовка, тепер у складі міста Чапаєвська Самарської області, Російська Федерація — 16 липня 1966, місто Москва) — радянський військовий діяч, контр-адмірал. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1956—1960 р.

Петрищев Микола Андрійович
Народився 19 травня (1 червня) 1908 або 19 травня 1908(1908-05-19)
Чапаєвськ, Росія
Помер 16 липня 1966(1966-07-16) (58 років)
Москва, СРСР
Поховання Головинське кладовище
Діяльність державний діяч
Alma mater Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
Військове звання контр-адмірал
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

БіографіяРедагувати

З 1927 року — у Військово-морському флоті СРСР. У вересні 1927 — жовтні 1931 р. — курсант Військово-морського училища імені Фрунзе.

У грудні 1931 — жовтні 1935 р. — помічник командира сторожового корабля «Циклон». У жовтні 1935 — вересні 1936 р. — виконувач обов'язків командира сторожового корабля «Вихр». У вересні 1936 — січні 1937 р. — виконувач обов'язків командира ескадреного міноносця «Енгельс». У січні — квітні 1937 р. — помічник командира ескадреного міноносця «Енгельс». У квітні — грудні 1937 р. — командир сторожового корабля «Туча». У грудні 1937 — березні 1938 р. — виконувач обов'язків командира ескадреного міноносця «Артем». У березні 1938 — січні 1939 р. — командир ескадреного міноносця «Володарський». За порушення військової дисципліни у січні 1939 року відсторонений від посади і призначений у розпорядження Військової Ради Балтійського флоту, де перебував до серпня 1939 року.

У серпні 1939 — березні 1940 р. — помічник командира, у березні 1940 — червні 1942 р. — старший помічник командира, а у червні 1942 — січні 1945 р. — командир лінійного корабля «Октябрская революція» Балтійського флоту. Учасник радянсько-фінської і німецько-радянської війн.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У січні 1945 — грудні 1947 р. — командир лінійного корабля «Архангельськ».

У грудні 1947 — липні 1949 р. — начальник штабу ескадри, тимчасовий виконувач обов'язків командира, а у липні — листопаді 1949 р. — командир бригади есмінців Північного флоту.

У грудні 1949 — грудні 1951 р. — слухач військово-морського факультету Вищої військової академії імені Ворошилова.

У грудні 1951 — квітні 1953 р. — командир бригади крейсерів. У квітні 1953 — грудні 1954 р. — командир 50-ї дивізії крейсерів Чорноморського флоту.

У грудні 1954 — квітні 1957 р. — командир Одеської військово-морської бази Чорноморського флоту.

У квітні — жовтні 1957 р. — член 5-ї секції Морського науково-технічного комітету ВМФ СРСР.

У жовтні 1957 — липні 1966 р. — адмірал-інспектор надводних сил інспекції ВМФ Головної інспекції Міністерства оборони СРСР.

Проживав у Москві. Похований на Головинському цвинтарі.

ЗванняРедагувати

  • контр-адмірал (11.05.1949)

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Лурье В. Адмиралы и генералы Военно-морского флота СССР 1946—1960. — М., 2007.