Петер Бош (нід. Peter Bosz [ˈpeːtər ˈbɔs], нар. 21 листопада 1963, Апелдорн) — нідерландський футболіст, який грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. З 2023 року очолює тренерський штаб клубу ПСВ (Ейндговен).

Ф
Петер Бош
Петер Бош
Петер Бош
Особисті дані
Повне ім'я Петер Сильвестр Бош
Народження 21 листопада 1963(1963-11-21) (60 років)
  Апелдорн, Нідерланди
Зріст 176 см
Вага 75 кг
Громадянство  Нідерланди
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981–1984 Нідерланди «Вітесс» 81 (2)
1984–1985 Нідерланди «Апелдорн» 0 (0)
1985–1988 Нідерланди «Валвейк» 105 (4)
1988–1991 Франція «Тулон» 93 (0)
1991–1997 Нідерланди «Феєнорд» 156 (6)
1996–1997 Японія «ДЖЕФ Юнайтед» 33 (1)
1997–1998 Німеччина «Ганза» 14 (0)
1998–1999 Нідерланди «НАК Бреда» 26 (1)
1999 Японія «ДЖЕФ Юнайтед» 15 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1991–1995 Нідерланди Нідерланди 8 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2000–2002 Нідерланди «Апелдорн»
2002–2003 Нідерланди «Де Графсхап»
2004–2006 Нідерланди «Гераклес» (Алмело)
2006–2009 Нідерланди «Феєнорд» (тех.дир.)
2010–2013 Нідерланди «Гераклес» (Алмело)
2013–2016 Нідерланди «Вітесс»
2016 Ізраїль «Маккабі» (Тель-Авів)
2016–2017 Нідерланди «Аякс»
2017 Німеччина «Боруссія» (Дортмунд)
2018–2021 Німеччина «Баєр 04»
2021–2022 Франція «Ліон»
2023– Нідерланди ПСВ

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Феєнорд», з яким ставав чемпіоном Нідерландів, триразовим володарем Кубка Нідерландів та переможцем Суперкубка Нідерландів, а також національну збірну Нідерландів, у складі якої брав участь у Євро-1992.

Життєпис

ред.

Клубна кар'єра

ред.

У дорослому футболі дебютував 1981 року виступами за «Вітесс», в якому провів три сезони в Еерстедивізі, другому нідерландському дивізіоні, взявши участь у 81 матчі чемпіонату. У сезоні 1984/85 виступав за аматорський клуб «Апелдорн» зі свого рідного міста, після чого повернувся в Еерстедивізі, де провів ще три сезони у складі «Валвейка».

 
Петер Бош у 1988 році.

У 1988—1991 роках грав за французький «Тулон», де був основним гравцем.

Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу «Феєнорда», до складу якого приєднався влітку 1991 року. Відіграв за команду з Роттердама наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Феєнорда», був основним гравцем команди. За цей час виборов титул чемпіона Нідерландів та тричі ставав володарем Кубка Нідерландів.

1996 року Петер знову вирушив грати закордон, цього разу в японський клуб «ДЖЕФ Юнайтед», а наступного року уклав контракт з «Ганзою», що виступала в німецькій Бундеслізі. У сезоні 1998/99 виступав на батьківщині за клуб «НАК Бреда», проте команда зайняла останнє 18 місце в Ередивізі і покинула елітний дивізіон, після чого гравець покинув клуб.

Завершив професійну ігрову кар'єру у «ДЖЕФ Юнайтед», куди повернувся 1999 року і захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у тому ж році[1].

Виступи за збірну

ред.

4 грудня 1991 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Нідерландів в матчі кваліфікації на Євро-1992 проти збірної Греції. «Помаранчеві» в тому матчі здобули перемогу 1:0 і кваліфікувались на турнір.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1992 року у Швеції, на якому зіграв в одному матчі проти німців (3:1), а його збірна стала півфіналістом турніру.

Всього протягом п'ятирічної кар'єри в національній команді провів у її формі лише 8 матчів.

Кар'єра тренера

ред.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, в грудні 1999 року, очоливши тренерський штаб клубу «Апелдорн»[2], з яким 2002 року виграв аматорський чемпіонат. У сезоні 2002/03 очолював «Де Графсхап», але його команда зайняла останнє 18 місце в Ередивізі і вилетіла в нижчий дивізіон, після чого Бош покинув клуб. 2004 року Бош став тренером клубу «Гераклес» (Алмело), з яким у першому ж сезоні виграв Еерстедивізі і вийшов до вищого нідерландського дивізіону, а у наступному сезоні зберіг прописку в еліті, зайнявши 13 місце, після чого покинув команду.

З початку сезону 2006/07 і до початку 2009 року працював технічним директором у «Феєнорді». За його допомоги клуб підписав таких зірок нідерландського футболу як Джованні ван Бронкгорст, Рой Макай, Денні Ландзат та інших, з якими Бош свого часу разом грав у національній збірній. Залишив свою посаду 14 січня 2009 року у зв'язку з незгодою звільнення головного тренера клубу Гертьяна Вербека[3].

2 травня 2010 року Бош вдруге очолив «Гераклес» (Алмело)[4], з яким пропарацював наступні три сезони в Ередивізі. З 19 червня 2013 року очолив тренерський штаб команди «Вітесс»[5].

У 2016 році був призначений головним тренером команди «Маккабі» Тель-Авів, однак через декілька місяців пристав на пропозицію амстердамського гранда і з червня 2016 року працював на посаді головного тренера футбольного клубу «Аякс». За рік, влітку 2017, прийняв пропозицію очолити дортмундську «Боруссію». Проте вже в грудні того ж року звільнений після низки незадовільних результатів.

23 грудня 2018 року було оголошено про призначення Петера Боша головним тренером «Баєра 04» з Леверкузена[6]. 23 березня 2021 року Петер Бош був звільнений з цієї посади через погані результати команди[7].

Статистика

ред.

Титули і досягнення

ред.
Гравець
«Феєнорд»: 1992-93
«Феєнорд»: 1991-92, 1993-94, 1994-95
«Феєнорд»: 1991
Тренер
ПСВ: 2023

Примітки

ред.
  1. 1999Jリーグ ディビジョン1. so-net.ne.jp. Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 22 January 2012.
  2. Peter Bosz trainer AGOVV [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.], vi.nl, 14 december 1999
  3. Seizoengids 2010/2011 (Dutch) . Voetbal International. с. 108.
  4. «Peter Bosz nieuwe coach Heracles» [Архівовано 4 травня 2010 у Wayback Machine.]. 2 травня 2010.
  5. Витесс представил нового тренера. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
  6. Peter Bosz übernimmt Trainer-Amt von Heiko Herrlich. Bayer04.de. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 4 лютого 2019.
  7. Петер Бос звільнений з посади головного тренера "Баєра". Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 23 березня 2021.

Посилання

ред.