Петер Їлемницький
словац. Peter Jilemnický
Bustara P. Jilemnickeho.jpg
Народився 18 березня 1901(1901-03-18)[1][2][…]
Летоград, Усті-над-Орлиццю[3][4]
Помер 19 травня 1949(1949-05-19)[5][2][…] (48 років)
Москва, СРСР[5][3]
Країна Flag of the Czech Republic.svg Чехословаччина
Діяльність письменник
Мова творів словацька
Партія Комуністична партія Чехословаччини
У шлюбі з Ružena Jilemnickád
Нагороди

CMNS: Петер Їлемницький у Вікісховищі

Пе́тер Їлемницький (словац. Peter Jilemnický; *18 березня 1901(19010318), місто Кішперк, тепер Летоград — †19 травня 1949, Москва) — словацький письменник комуністичного спрямування. Більшість творів написав в політичній еміграції в СРСР.

Біографічні відомостіРедагувати

 
Меморіальна дошка письменникові

Член Комуністичної партії Чехословаччини від 1921 року. Активно долучився до підривної діяльності на території країни, що призвело його до еміграції до Московії.

У 1927–1928 роках навчався у Московському інституті журналістики. 1934 року брав участь у першому Всесоюзному з'їзді радянських письменників. Виконував ідеологічні замовлення Москви на пропаганду комунізації країн Кавказу (роман «Лункий крок»).

Під час Другої Світової війни — диверсант на території Словаччини, учасник так званого Руху Опору сталінської орієнтації. 1942–1945 ув'язнений.

Після комуністичного перевороту у Празі (1948), призначений культурним аташе чехословацького посольства в Москві. Помер у Москві. Поховано у Святи Юрі (Словаччина).

ТворчістьРедагувати

Автор романів:

  • «Звитяжне падіння» (1926),
  • «Лункий крок» (1930) — про соціалістичні перетворення в СРСР, зокрема на Північному Кавказі.
  • «Незорана нива» (1932),
  • «Грудка цукру» (1934),
  • «Компас у нас усередині» (1937),
  • «Хроніка» (1947) — про антиурядовий заколот 1944 року на території Словаччини.

Українські перекладиРедагувати

  • Незорана нива. — Ужгород, 1955.
  • Хроніка. — К., 1981.
  • Протяг // Чотирилисник на шастя: Сучасне словацьке оповідання. — К., 1984.
  • Далеко від нас у горах // Зелен май. — К., 1985.

Твори Їлемніцького українською мовою перекладали Н. Сойко, М. Климпотюк, Д. Андрухів, В. Ковач, С. Доломан.

Російські перекладиРедагувати

  • Кусок сахару. — Москва, 1950.
  • Поле невспаханное. — Москва, 1955.
  • Избранное. — Москва, 1972.
  • Хроника. — Москва, 1976.
  • Избранное. — Москва, 1986.

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати