Перцов Юрій Мойсейович

Юрій Мойсейович Перцов ( 1894 – після 1949 ) – радянський співробітник органів державної безпеки, в різні роки був виконувачем обов'язків начальника Приморського губернського відділу ГПУ, начальником Маріупольського окружного відділу ГПУ, начальником Одеського обласного відділу ГПУ, кавалер ордена Червоного Прапора ( 19 ).

Перцов Юрій Мойсейович
Народження 1894
Мінськ, Російська імперія
Смерть невідомо
СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Роки служби 19191933
Нагороди
орден Червоного Прапора
Kuindzhi by I.Kramskoy (1872, GTG).jpg
Статтю «Перцов Юрій Мойсейович» створено в рамках тижня Маріуполя
(9 — 24 квітня 2022 року)
Mariupol gerb.png

БіографіяРедагувати

У 1910–1911 член партії « Поалей-Цион », член РКП(б) з 1918. З 1919 у ВЧК при РНК РРФСР, потім у Особливому відділі ВЧК Південного фронту .

У 1921–1922 рр. начальник Секретно-оперативної частини Київської губернської ЧК. Учасник придушення Куренівського заколоту .

У 1922–1923 рр. начальник Секретно-оперативної частини Повноважного представництва ГПУ по Правобережній Україні, голова Колегії обвинувачів Київського губернського революційного трибуналу .

У 1923 року заступник голови Київського губернського суду .

У 1923–1925 рр. начальник Секретно-оперативної частини та заступник начальника Приморського губернського відділу ГПУ, у 1923–1924 рр. виконувач обов'язків начальника Приморського губернського відділу ГПУ.

У 1925-1926 рр. у розпорядженні ОГПУ при РНК СРСР .

У 1926–1927 рр. заступник начальника Управління прикордонної охорони та військ Повноважного представництва ОГПУ із ЗСФСР . У 1927–1929 рр. начальник Маріупольського окружного відділу ГПУ. У 1929–1930 рр– заступник начальника Особливого відділу ОГПУ Українського військового округу .

У 1930–1932 рр. начальник Одеського оперативного сектору ГПУ, у 1932–1933 рр. начальник Одеського обласного відділу ГПУ.

Звільнений з посади у 1933 році за постійні оргії, контрабанду та розтрати державних коштів на свою коханку – актрису З. Вансович. [1] Замість нього був призначений Яків Камінський, який разом з Хомою Леонюком став упорядковувати запущені справи і наводити порядок в Одеському обласному ГПУ.

У тому ж 1933 році заарештований, засуджений до 5 років ув'язнення, в 1938 році засуджений ще до 5 років ув'язнення. Після звільнення, на 1949 рік заступник начальника відділу технологічного збуту тресту № 13 у Краснодарі .

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

  • Орден Червоного Прапора (РРФСР) у 1923. [2]

ЛітератураРедагувати

  • Абрамов В. Євреї у КДБ. Кати та жертви. М., Яуза – Ексмо, 2005.

ПриміткиРедагувати

  1. Архивированная копия. Архів оригіналу за 8 лютого 2005. Процитовано 2 лютого 2017. 
  2. Приказ РВСР № 24 в 1923.

ПосиланняРедагувати