Перцев Іван Матвійович

Іва́н Матві́йович Пе́рцев (* 23 травня 1929, Андріївка — нині Балаклійський район) — доктор фармацевтичних наук — 1980, 1982 — професор, 1986 — заслужений працівник охорони здоров'я УРСР, 2006 — заслужений професор Національної фармацевтичної академії України. Лауреат ВДНГ СРСР 1982 року та УРСР 1982 року. Відмінник охорони здоров'я СРСР, «За відмінні успіхи в роботі вищої школи СРСР», Почесною грамотою ВР України, двома Почесними грамотами МОЗ України, Фармацевтичної асоціації України.

Перцев Іван Матвійович
Народився	23 травня 1929(1929-05-23) (94 роки) Андріївка, Балаклійський район, Харківська губернія, Українська СРР, СРСР
Діяльність	педагог
Alma mater	НФаУ
Галузь	фармація
Вчене звання	доктор фармацевтичних наук
Науковий ступінь	професор
Нагороди	Заслужений працівник охорони здоров'я України

Життєпис

Батько помер, коли Івану було 8 років, коли закінчив 10-річку — помирає мама.

1954 року закінчив Харківський фармацевтичний інститут та аспірантуру. В інституті познайомився з майбутньою дружиною — провізором Наталією Іванівною.

1956 — асистент, 1964 — доцент, 1961—1964 — заступник декана, 1964—1971 — декан факультету заочного навчання, в 1980—1984 роках завідує кафедрою аптечної технології.

1962 року захистив кандидатську роботу «Хроматографічна методика дослідження ефірних олій, застосовуваних у медичній практиці».

В 1984—1992 роках — перший декан факультету вдосконалення провізорів, в 1984—2002 роках керує кафедрою фармацевтичнної технології та фармакології.

У 2002—2003 роках — професор кафедри фармацевтичної технології та клінічної фармації.

З 2004 року — професор кафедри заводської технології ліків.

Його наукові роботи полягають в розробленні комбінованих лікарських препаратів з наперед гаданими фармакокінетичними властивостями та щодо вивчення питань проблем біологічної фармації.

Є співавтором розроблення та впровадження 21 лікарського препарату, серед них 2 оригінальних — «Левомеколь» та «Левосин» — виробляються в сучасних Україні та Росії з 1984 року, в колективі співавторів — Даценко Борис Макарович, Дмитрієвський Дмитро Іванович, Тамм Тамара Іванівна.

• також 2 генеричних препаратів — «Еконазол 1 %» та «Троксерутин 2 %» — виробляються з 2004 року.

Написав більш чим 450 наукових праць, з них 6 монографій, є власником авторських патентів та свідоцтв.

З 2011 року займається третього видання Фармацевтичної енуиклопедії.

Серед робіт:

• «Практикум з аптечної технології ліків» — видання 1964, 1972, 1978, та 1995 років — у співавторстві,
• «Українська фармацевтична академія, 1921—1996», 1996, за його редакцією, перший підручник для фахівців з базовою фармацевтичною освітою «Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків», 1999 — російською, та 2007 — українською мовами,
• 2002 — довідковий посібник для лікарів та фармацевтів «Взаємодія ліків та ефективність фармакотерапії».
• 2003 — «Фармацевтичні та біологічні аспекти мазей»,
• 2007 — «Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків», Вінниця.

В колективі розробників: концепції післядипломної освіти,

• проекту Закону України «Про лікарські засоби»,
• концепції та методичних рекомендацій лікування інфікованих ран.

В колективі редакторів першого — 2005,

• та другого видань «Фармацевтичної енциклопедії».

Як педагог підготував 2 докторів та 22 кандидатів наук.

Майже 25 років входив до складу та головував Харківським обласним науково-фармацевтичним товариством.

Входив до складу редакційних колегій фахових журналів «Вісник фармації»,

• «Клінічна фармація».

Джерела

• Перцев [Архівовано 4 червня 2013 у Wayback Machine.]
• Національний фармацевтичний університет^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• http://www.apteka.ua/article/291514 [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.]