Перовський Василь Олексійович
Перовський Василь Олексійович (*9 (20) лютого 1795 — †8 (20) грудня 1857) — російський військовий діяч, генерал-ад'ютант (1833), генерал від інфантерії (1843), граф (з 1855 року).
| Перовський Василь Олексійович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 9 (20) лютого 1795 Почеп, Мглинський повіт, Новгород-Сіверське намісництво, Російська імперія |
| Смерть | 8 (20) грудня 1857 (62 роки) Алупка, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія[1] |
| Поховання | Свято-Георгіївський монастир (Балаклава) |
| Країна |  Російська імперія |
| Освіта | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] |
| Звання | генерал від кавалерії |
| Війни / битви | Бородінська битва |
| Рід | Перовські |
| Нагороди |         |
 Перовський Василь Олексійович у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Нешлюбний син Олексія Розумовського, брат О. О. Перовского (Антонія Погорельського) і міністра внутрішніх справ графа Л. О. Перовського. Закінчив Московський університет. У 1818-1822 роках — ад'ютант великого князя Миколи Павловича (згодом Микола І). Протягом 1832-1842 років Перовський — оренбурзький генерал-губернатор і командир Окремого Оренбурзького корпусу. В 1839-1840 роках командував невдалим походом російських військ проти Хіви.
У 1851-1857 роках генерал-губернатор оренбурзький і самарський. В 1853-1857 роках заснував ряд укріплень на Сирдар'ї та організував Аральську воєнну флотилію. Недоброзичливо ставився до засланого Тараса Шевченка, якого поет охарактеризував у «Щоденнику», як «бездушного сатрапа і наперсника царя».
Джерела
ред.- Довідник з історії України [Архівовано 17 січня 2008 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Перовський Василь Олексійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 56-57.
Примітки
ред.- ↑ Перовский Василий Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.