Відкрити головне меню

Пересунько Сергій Іванович

Пересунько Сергій Іванович (*2 лютого 1952 року) — український політик.

Пересунько Сергій Іванович

Голова Законотворчого центру «Європейський вибір»
Нині на посаді

Народився2 лютого 1952(1952-02-02) (67 років)
с. Бірки, Олександрівський р-н, Кіровоградська обл.
Громадянствоукраїнець
Політична партія«Соціал-Демократичний Союз»
ДружинаНіна Петренко
ДітиВіталій (1975), Святослав (1981)
Професіяюрист
Україна Народний депутат України
3-го скликання
СДПУ(о) 12 травня 1998 14 травня 2002

ЖиттєписРедагувати

Пересунько Сергій Іванович народився 2 лютого 1952 року в с. Бірки Олександрівського району Кіровоградської області.. Ріс і виховувався у сім‘ї, де було четверо дітей, яких утримувала одна мама. До 4-го класу навчався в Бірківській початковій школі. З 5-го класу — в Олександрівській середній школі-інтернаті, 9-й та 10-й класи середньої школи закінчував у Кіровоградській обласній школі-інтернаті.

Трудову діяльність розпочав на кіровоградському заводі «Червона Зірка», де працював пружинщиком.

Протягом 19801982 років проходив строкову військову службу в Каунаському навчальному полку Повітряно-десантних військ. Має 53 стрибки з парашутом. Старший сержант запасу. Після закінчення строкової військової служби працював в Олександрівському районному управлінні РУВС на посаді інструктора позавідомчої охорони.

У 1974 році одружився з Ніною Петренко, з якою познайомився у п'ятому класі Олександрівської школи-інтернату. Має двох синів — Віталія (1975) та Святослава (1981).

У 1974 році вступив на перший курс денного відділення Харківського юридичного інституту, де був секретарем партійної організації 3-го факультету.

Впродовж 19781984 років працював на будівництві Байкало-Амурської магістралі в Управлінні Бамтунельбуд, де очолював юридичну роботу. Одним із результатів цієї роботи стали компенсовані мільйонні витрати вперше за всю правову практику СРСР. За визначну правову роботу на БАМі він був нагороджений медаллю.

У 1983 році Сергія Пересунько було обрано народним суддею в м. Кіровограді.

Бамівський стаж, міжнародна і суддівська практика вкупі з великою аналітичною роботою дозволили Сергію Пересуньку у 1986 році звернутися до Генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова з відкритим листом з пропозицією здійснити в СРСР правову реформу, кінцевою метою якої мало стати досягнення європейських стандартів. В цьому ж листі було написано, що в разі нездійснення такої реформи, державу чекає розпад. Наслідки такого вчинку були цілком зрозумілими та очікуваними для того часу. Після невдалих спроб з боку влади спровокувати Сергія Пересунька на злочин, його просто не було рекомендовано на наступний суддівський термін. Перед цим, у відповідь на провокації та переслідування з боку керівництва Комуністичної партії України, Сергій Пересунько 1 грудня 1986 року добровільно вийшов з партії.

Після звільнення з посади судді високопрофесійний юрист не зміг отримати роботу за фахом ані в адвокатурі, ані в жодному з підприємств. Після всього цього Сергій Пересунько виїхав разом з сім'єю до Сибіру. Працював суддею в Братську та Казачинсько-Ленську Іркутської області.

Політична діяльністьРедагувати

У зв'язку із запрошенням Голови Кіровоградського облвиконкому Сергій Пересунько повернувся до України на посаду радника, а потім помічника народних депутатів В. Желіби та В. Панченка.

У 1990 році С.Пересунько ініціював утворення Партії прав людини, реорганізовану пізніше в Соціал-демократичну партію України (об‘єднану) — СДПУ(о) та був обраний заступником Голови партії.

У квітні 1998 року був обраний народним депутатом України та став одним із керівників фракції СДПУ(о) у Верховній Раді України, членом Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

У січні 1999 року, не погоджуючись з політичним курсом більшої частини керівництва СДПУ(о) відмовився від посади заступника голови партії, вийшов із лав СДПУ(о) та разом із своїми однодумцями створив нову партію — «Соціал-Демократичний Союз» та був обраний її Головою.

З 2000 року був членом Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Протягом 20012002 років — керівник депутатської фракції «Єдність» у Веховній Раді України.

С. Пересунько є ініціатором відновлення українсько-іракських економічних відносин. Неодноразово здійснені протягом 20002002 років візити партійної делегації СДС до країн Близького та Середнього Сходу, особливо до Іраку, сприяли відкриттю Посольства України в Іраку. Це призвело не тільки до відновлення дипломатичних відносин, але й відкрило широкі можливості для взаємовигідного міждержавного співробітництва, сприяло відновленню порушених зв'язків між традиційними торговими партнерами. Так, лише протягом 2002 року, після десятирічного нульового товарообороту між Україною та Іраком, українські підприємства здійснили поставку продукції і послуг до Іраку на загальну суму більше 320 млн дол. США.

Протягом 20002002 років С.Пересунько — Голова двох спільних українсько-американських комісій «Щодо проблем військовополонених, інтернованих і осіб, зниклих без вісті» (аналогічну комісію в Російській Федерації очолював Президент Б.Єльцин) та «Щодо проведення правової реформи в Україні за новітніми технологіями», миротворчий посередник між Вашингтоном та Багдадом.

Сергій Пересунько виступає не тільки за економічно розвинену, але за сильну в політичному плані українську державу. Він є активним прихильником відновлення ядерного потенціалу України, ефективних і партнерських відносин не тільки з Російською Федерацією, але й з усіма країнами колишнього СРСР. Ініціатор відновлення союзної держави, утвореної на принципах європейських стандартів. С. Пересунько — автор ідеї тимчасової компенсації світовою спільнотою відмови України від ядерної зброї в обмін на постійне членство України в Раді безпеки ООН.

Наукова діяльністьРедагувати

С. Пересунько — заслужений юрист України, кандидат юридичних наук. Голова Союзу виробників біодизелю України.

Автор унікальної, закріпленої авторським правом, технології щодо створення законодавства України, з допомогою якої власна системна правова база може бути утвореною в десятки разів швидше існуючих норм міжнародної практики. Зважаючи на унікальність розробленої технології щодо створення системного законодавства, С. Пересунько було запрошено до США, де він виступав із лекціями в багатьох провідних університетах, а також в інституті Кенона в м. Вашингтоні.[джерело?]

Автор фундаментальної монографії «Право державної власності в Україні: історія, сучасність, перспективи», співавтор навчальних підручників для вищих навчальних закладів, автор есе із проблем теорії та практики державного, цивільного та партійного будівництва.

ПосиланняРедагувати