Піднесення хреста — в православній традиції - привілей предстоятеля церкви (у ряді випадків та інших архієреїв) на несення перед ними під час урочистих церемоній і на богослужіннях розп'яття (передносного хреста).

Переднесення хреста
Зображення
Піднесення хреста під час ходи на осляті

У Російській церкві піднесення хреста перед патріархом запроваджено під час церковної реформи патріарха Никона. Під час суду над ним в 1666 вже після першого засідання церковного собору йому заборонили носити перед собою хрест, що стало першим знаком позбавлення його первосвятительського сану[1].

У сучасній Російській церкві згідно з Положенням про богослужбово-ієрархічні нагороди Російської православної церкви:

Правом проголошення хреста за богослужіннями володіють Святіший Патріарх Московський і всієї Русі і Блаженніший митрополит Київський і всієї України (в межах України)[2].

На Архієрейському соборі 2011 дане положення було доповнено[3]: як вищу ієрархічну нагороду «за волею та указом Святішого Патріарха Московського і всієї Русі» правом переднесення хреста за богослужіннями можуть бути удостоєні, в межах своїх наділів, митрополити, що мають право носити дві панагії.

Правом переднесення хреста за особливі заслуги нагороджувалися: Ісидор (Микільський), Володимир (Богоявленський), Питирим (Вікнов), Сергій (Страгородський) (1932), Никодим (Ротов), Філарет (Вахромєєв), Ювеналій (Поярков).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Макарий (Булгаков). История Русской церкви. Том 5. Отдел 2. Архів оригіналу за 7 березня 2008. Процитовано 8 березня 2009.
  2. Положение о богослужебно-иерархических наградах Русской Православной Церкви (принято 4 февраля 2011 года Архиерейским собором Русской православной церкви). Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 10 квітня 2011.
  3. Положение о богослужебно-иерархических наградах Русской Православной Церкви (принято 4 февраля 2011 года Архиерейским собором Русской православной церкви). Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 10 квітня 2011.