Передлежання плаценти
Передлежання плаценти (лат. placenta praevia) — патологія вагітності[en], коли плацента розташована в ділянці нижнього сегмента матки нижче передлеглої частини плоду і частково або повністю перекриває внутрішнє вічко шийки матки. Кровотеча внаслідок передлежання плаценти є невідкладним станом.
| Передлежання плаценти | |
|---|---|
 | |
| Спеціальність | акушерство |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | O44 |
| MeSH | D010923 |
 Placenta previa у Вікісховищі | |
При фізіологічному розташуванні нижній край плаценти розташовується вище 7 см від внутрішнього вічка шийки матки.
Зустрічається у 0,2-0,9% від загальної кількості пологів[1].
Класифікація
ред.В залежності від розташування плаценти виділяють такі види передлежання[2]:
- Повне (центральне) передлежання (лат. placenta praevia totalis) – плацента, що розташована в нижньому сегменті і повністю перекриває внутрішнє вічко шийки матки.
- Неповне (бокове або крайове) передлежання плаценти (лат. placenta praevia partialis) – плацента, що розташована в нижньому сегменті і частково перекриває внутрішнє вічко шийки матки.
- Низьке прикріплення плаценти – розташування плаценти у нижньому сегменті матки нижче 7 см від внутрішнього вічка.
У зв’язку з міграцією плаценти або її розростанням вид передлежання може змінюватися із збільшенням терміну вагітності.
Клінічна картина
ред.Головним клінічним симптомом є раптові кров’янисті вагінальні виділення[en] без больових відчуттів, які можуть періодично повторюватись з 12 до 40 тижнів вагітності, виникають спонтанно або після фізичного навантаження. Кров’янисті виділення набувають загрозливого характеру з початком скорочень матки у будь-який термін.
Термін появи кровотечі та її сила залежать від величини передлеглої ділянки плаценти та типу передлежання. Так, при центральному (повному) передлежанні кровотеча сильніша і нерідко починається рано – в ІІ триместрі вагітності; при боковому та краєвому передлежанні (неповному) – більш помірна, починається в ІІІ триместрі або під час пологів.
Діагностика
ред.- Скарги — кровотеча, що повторюється, не супроводжується болем та підвищеним тонусом матки.
- Анамнез — детальне опитування вагітної з метою виявлення факторів ризику, що могли б призвести до аномалії розташування плаценти.
- Акушерське обстеження:
- Обережне зовнішнє акушерське обстеження: високе розташування передлеглої частини; тонус матки не підвищений; аускультативно в ділянці нижнього сегменту може визначатися шум плаценти; може виявлятися неправильне положення плода, або тазове передлежання.
- Огляд шийки матки і вагіни в дзеркалах виключно в умовах розгорнутої операційної: дозволяє виключити інші джерела кровотечі (розрив варикозних вузлів вагіни, псевдоерозію і рак шийки матки).
- Вагінальне дослідження виключно в умовах розгорнутої операційної.
- Ультразвукове дослідження має високу інформативну цінність у визначенні локалізації плаценти та виду передлежання.
Диференційна діагностика
ред.Диференційна діагностика проводиться із захворюваннями, які супроводжуються кровотечами зі статевих шляхів:
- передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти (на відміну від передлежання плаценти, кровотеча з вираженим больовим синдромом, дані УЗД);
- розривом матки (кровотеча з вираженим больовим синдромом, дані УЗД);
- розривом варикозних вузлів вагіни (вагінальний огляд в дзеркалах);
- раком та ерозією шийки матки (огляд шийки матки в дзеркалах).
Акушерська тактика
ред.Кровотеча в ІІ половині вагітності є терміновим показанням для госпіталізації. Лікування та обстеження жінок з кровотечею у ІІ половині вагітності повинно проводитися тільки в стаціонарі.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України №977 від 27.12.2011, передлежання плаценти, підтверджене при ультразвуковому дослідженні після 36 тижнів (край плаценти менше ніж на 2 см від внутрішнього вічка) є прямим показанням до планового кесаревого розтину[3].
Примітки
ред.- ↑ Предлежание и аномальное прикрепление плаценты: современные подходы к диагностике и ведению беременности. — Н.И. Сопко, А.П. Тумасов, С.В. Дудка, О.Е. Чечельницкий, С.Н. Дикусарова, клиника «Исида».: Медицинские аспекты здоровья женщины, (1) май 2006 года.[1]
- ↑ Невідкладні стани в акушерстві. — ЛНМУ
- ↑ Наказ МОЗ №977 від 27.12.2011 [2] [Архівовано 19 грудня 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з гінекології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |