Перегрупування Брука

Перегрупува́ння Бру́ка — міграція силіційорганічної групи, при якій зникає зв'язок Si-C та утворюється зв'язок Si-O. Рушійною силою є утворення особливо термодинамічно стабільного зв'язку Si-O.

Перегрупування Брука
Названо на честь	Adrian Gibbs Brookd
Перегрупування Брука у Вікісховищі

Загальний огляд

У 1950х роках Генрі Гілман із співробітниками досліджував реакції трифенілсилілкалію (Ph₃SiK) з карбонільними сполуками в полярних розчинниках. Було знайдено, що в реакціях з аліфатичними карбонільними сполуками утворюються третинні силаспирти у той час як з ароматичними карбонільними сполуками утворюються алкоксисилани (сила-етери). Гілман запропонував механізм, згідно з яким відбувається безпосереднє приєднання силільного аніону до атома кисню карбонільної групи, яке він назвав зворотним приєднанням (англ. reverse addition) на відміну від типового приєднання карбометалічних сполук до атому вуглецю карбонільної групи. У 1974 році Адріан Гіббс Брук довів, що незалежно синтезовані третинні силаспирти перетворюються в алкоксисилани дією каталітичної кількості основи. Ця ізомерізація зазвичай називається 1,2-перегруппуванням Брука.

The Brook rearrangement

Механізм

Бруком було відзначено, що заміна аліфатичних замісників при атомах Карбону та Сіліцію на ароматичні прискорює збільшує швидкість перегрупування. Цей ефект більш виражений для замісників при атомі Карбону, ніж для замісників при атомі Силіцію.

The Brook rearrangement reaction mechanism

Ретро-перегрупування Брука

Ретро-перегрупування Брука — міграція силіційорганічної групи, при якій зникає зв'язок Si-O та утворюється зв'язок Si-C. Рушійною силою є зникнення карбаніону, та утворення більш стабільного алкоголят-аніону.

Джерела

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.