Відкрити головне меню
Війська генерала Ожеро в Парижі

Переворот 18 фрюктідора V року республіки (4 вересня 1797 року) — державний переворот у Франції, проведений для послаблення зміцнілих роялістів.

Зміст

Ситуація, що склаласяРедагувати

До Франції почали повертатися емігранти та священики, які агітували на виборах. На виборах 1797 року пройшло 250 роялістів, які тут же почали готувати реставрацію монархії, стали в опозицію до Директорії та вибрали собі директора клубу — Франсуа Бартелемі. Один з директорів Директорії, Барасс, дізнався про плани роялістів і написав листа генералам Гошу та Бонапарту. Наполеон вирішив провести переворот через посередництво генерала Ожеро.

Заарештувавши д'Антрега, Бонапарт дізнався всі наміри роялістів і їхнього ставлення до генералу Пішегрю, президента Ради п'ятисот. Через свого ад'ютанта, Лавалетта, дізнавшись стан справ в Парижі і про непопулярність Директорії, він вирішив зробити переворот через посередництво генерала Ожеро, особисто залишаючись осторонь і спостерігаючи за ходом справи.

Між директорами відбувався розбрат, а зі законодавчими палатами вони мали вельми натягнуті стосунки.

ПереворотРедагувати

Генерал Ожеро було призначено командиром 17-ї дивізії, до якої належали війська Парижа. В ніч з 3 на 4 вересня 1797 Ожеро оточив військами Тюїльрі і Люксембург, місце засідання палат і місцеперебування Директорії. Бартелемі був застигнутий в ліжку, Карно встиг бігти; 53 члена обох палат, між ними і Пішегрю, були кинуті до в'язниці.

За пропозицією тріумфуючого тріумвірату (Баррас — Ларевельєр-Лепо — Ребель) Рада п'ятисот, без жодного суду, засудила до заслання в Каєнну Бартелемі, Карно і декількох роялістів. Та ж доля спіткала видавців і редакторів 42-х газет.

Засланих директорів замінили Мерлен де Дуе і Франсуа де Нефшато; в 48 департаментах вибори були знищені.

ПідсумокРедагувати

Переворот 18 фрюктидора створив диктатуру Директорії; ради старійшин і п'ятисот перетворилися на прості знаряддя, голосуючі все, що їм накажуть; але цей же переворот погубив моральний авторитет Директорії, також готувався підмурівок для диктатури Наполеона.

ПосиланняРедагувати