Перевал Хайван
Перевал Хайван (в'єт. Đèo Hải Vân, «перевал океана хмар»), або перевал Айван (в'єт. đèo Ải Vân, «перевал з воротами»), або перевал Май (в'єт. đèo Mây, «хмарний перевал»); також Коль-де-Нюаж (фр. Col des Nuages, «хмарний перевал») — це гірський перевал висотою 496 м та довжиною приблизно 21 км на Національній дорозі 1 у В’єтнамі. Він перетинає відгалуження більшого Аннамського хребта, що занурюється у Східне море (в'єт. Biển Đông), на кордоні Дананга і провінції Тхиатх'єн-Хюе, поблизу національного парку Батьма. Історично перевал був природним розділом між королівствами Тямпа і Дайв'єт.[1]
Перевал Хайван Đèo Hải Vân | ||||
Вид з перевала на північ | ||||
16°12′ пн. ш. 108°8′ сх. д. / 16.200° пн. ш. 108.133° сх. д. | ||||
Країна | В'єтнам | |||
---|---|---|---|---|
Система | Аннамські гори | |||
Тип | гірський перевал | |||
Висота | 496 м | |||
Перевал Хайван у Вікісховищі |
Звивиста дорога на перевалі вже давно є викликом для водіїв, які подорожують між містами Хюе і Дананг. З моменту завершення будівництва тунеля Хайван транспортний рух і безпека пересування покращилися.[1]
Огляд
ред.Перевал Хайван перетинає відріг Аннамітів, який виходить із заходу та врізається в Східнов'єтнамське море, утворюючи півострів Хайван та прилеглий острів Шонча (в'єт. hòn Sơn Trà). Перевал, який колись формував кордон між королівствами Дайв'єт і Тямпа у 1306 році, також утворює межу між кліматом північного та південного В'єтнаму, захищаючи Дананг від холодних «китайських вітрів», що дмуть із північного заходу. У зимові місяці (листопад–березень), наприклад, погода на північній стороні перевалу може бути вологою та холодною, тоді як на південній стороні — теплою та сухою.[1]
Перевал відомий своєю мальовничою красою.[1] Ведучий Джеремі Кларксон, тоді ведучий автомобільної програми BBC Top Gear, показав перевал під час шоу 2008 року Vietnam Special, назвавши дорогу «безлюдна стрічка досконалості — одна з найкращих берегових доріг у світі».[2]
Історія
ред.Перевал Хей Ван мав велике стратегічне значення в історії В’єтнаму і протягом тривалого часу був суттєвою перешкодою для будь-якої сухопутної армії, яка намагалася просуватися між північними та центральними регіонами країни.
У I ст. н.е. китайський полководець Ма Юань (в'єт. Mã Viện), заспокоївши північний В'єтнам, просунувся на південь і встановив південний кордон імперії Хань встановлюючи бронзові колони, можливо, саме на перевалі Хайван.[3] Ma Юань також залишив кілька сімей китайських військових, щоб утримувати кордон. Коли наприкінці II століття імперія Хань розпалася, місцеве королівство Ліньї (Ламап), попередник середньовічної державни Тямпа, було створено саме одним з чиновників ханьської прикордонної адміністрації, ймовірно, дещо північніше, — в районі сучасного Хюе.
На північній стороні гори, біля моря, знаходиться Печера Кажанів, широко відома як Байтєіу (в'єт. Bãi Tiêu). Легенда свідчить, що біля нього в минулому часто були великі хвилі, і човни, проходячи через нього, перекидалися й тонули, тому існує прислів’я: «Якщо ти в дорозі, бійся Хайван / Якщо ти на воді, бійся хвиль Печери Кажанів»
Транспорт
ред.Через перевал проходять два основні транспортні шляхи: трансв'єтнамське шосе — головна автомагістраль В’єтнаму північ-південь, і Залізниця Північ–Південь. Автотраса використовує тунель Хайван — найдовший тунель у Південно-Східній Азії; тоді як залізниця, проходячи через низку тунелів, слідує вздовж узбережжя.[1]
Аварії
ред.Утім, окрім краси, перевал також відомий своєю складністю. У вірші князя Південного Дайв'єту Нгуєна Фук Тю (1675–1725) Хайван описується як «найнебезпечніша гора у В’єтнамі» (в'єт. Việt Nam hiểm ải thử sơn điên).[4] Видимість на перевалі часто погіршується через сумнозвісні тумани, що піднімаються з моря. Укупі із звивистим маршрутом дороги через перевал це було серйозною проблемою для водіїв до будівництва тунелю Хайван. Перевал був місцем принаймні двох самих серйозних у В'єтнамі залізничних аварій та однієї авіакатастрофи.
- 24 червня 1953 р. – Сходження з рейок Col des Nuages у 1953: «Близько 100 або більше» загинуло, коли два локомотиви та 18 вагонів пасажирського поїзда впали з висоти 50 футів (15 метрів) через саботований міст на перевалі Хайван. Офіційні особи заявили, що сильний вибуховий заряд спрацював у момент проходження поїздом віадуку, і той впав в яр. Перевал часто бував ціллю атак прибічників В'єтмінь.[5]
- 28 грудня 1969 р. — вертоліт морської піхоти Сполучених Штатів CH-46 № 153379 з 364 ескадрильї середніх вертольотів морської піхоти розбився на перевалі Хайван. У вертольота виникли проблеми з радіозв'язком під час польоту вночі по приладах. Під час авіакатастрофи загинули всі 10 членів екіпажу та пасажири. Частина хвостового пілона з емблемою ескадрильї виставлена в Національному музеї морської піхоти.[6]
- 12 березня 2005 р. – зходження з рейок у Фулок у 2005: пасажирський швидкісний поїзд на зализниці Північ-Південь зійшов з рейок на північ від перевалу Хайван, в окрузі Фулок (в'єт. Phú Lộc), провінція Тхиатх'єн-Хюе, 11 людей загинуло і сотні постраждали. Аварія сталася, коли потяг прямував на південь із Ханоя до Хошиміна.[7]
Галерея
ред.Див. також
ред.Посилання
ред.- ↑ а б в г д Nick Ray; Yu-Mei Balasingamchow; Iain Stewart (2009). Vietnam. Lonely Planet. ISBN 9781742203898. Процитовано 23 липня 2010.
- ↑ Clarkson, Jeremy. Vietnam Motorbike special part 1 - Top Gear- BBC. Youtube. TopGear. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 22 квітня 2013.
- ↑ Lê Thanh Khoi, Histoire du Viet Nam des origines a 1858 (Paris: Sudestasie, 1981), 94.
- ↑ Nguyễn Phúc Chu, "Ải lĩnh xuân vân".
- ↑ Fort Walton Beach, Florida, "Indochina Rail Crash Kills 100". Playground News, 25 June 1953, Volume 8, Number 22, p. 8.
- ↑ 691228 HMM-364 Vietnam. Popasmoke. Процитовано 26 січня 2015.
- ↑ Vietnam train derail kills 11, injuring 200. Xinhua. March 13, 2005.