Відкрити головне меню

На́зар Во́лодимирович Пе́прик (16 лютого 1981, м. Пустомити, Львівська область — 16 серпня 2014, с. Красне, Сорокинський район, Луганська область) — старший прапорщик Збройних сил України. Учасник війни на сході України.

Пеприк Назар Володимирович
Star. Praporshchyk h.png Старший прапорщик
Пеприк Назар Володимирович.jpg
Загальна інформація
Народження 16 лютого 1981(1981-02-16)
СРСРм. Пустомити, Львівська область
Смерть 16 серпня 2014(2014-08-16) (33 роки)
Українас. Красне, Сорокинський район, Луганська область
°артилерійський обстріл
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ ДШВ.svg Десантні війська
Формування
80-а аеромобільна бригада.svg
 80 ОАеМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 16 лютого 1981 року у м. Пустомити, Львівської області. Мешкав у с. Зимна Вода, Пустомитівського району Львівської області.

Навчався у Зимновідській ЗОШ № 2 до восьмого класу. У зв'язку з переїздом батьків, 9-й клас закінчив у м. Пустомити.

Згодом навчався в Янівському професійно-технічному училищі (зараз — Художнє професійно-технічне училище ім. Й. П. Станька), а з 2003 по 2009 р.р — в Українській академії друкарства у м. Львові.

Сам вирішив піти служити до українського війська. З 15 червня 1999 року по 11 листопада 2000 року проходив строкову військову службу у Хирові в 80-ій окремій аеромобільній бригаді. Під час розподілу його порекомендували у президентські війська, але Назар хотів служити саме у ВДВ.

З травня 2001 року по грудень 2011 року служив за контрактом в Управлінні СБУ Львівської області на посаді прапорщика, а з лютого 2014 року по 16 серпня 2014 року — на посаді техніка аеромобільно-десантної роти аеромобільного батальйону у званні старшого прапорщика.[1]

Згодом звільнився та пішов працювати до військової частини А-0284 80-ї окремої аеромобільної бригади. Разом зі своєю частиною, як старший технік, поїхав на схід України.[2]

Загинув 16 серпня 2014 року під час артобстрілу у боях під Красним на Луганщині.[3] Разом з Назаром загинули Тарас Кулєба, Ігор Добровольський, Артур Лі, Владислав Муравйов, Іван Пасевич, Денис Мирчук, Олег Тюріков, Олександр Філь, Денис Часовий, вижив лише Петро Бавтро[4].

У Назара залишились батьки, сестра, дружина, дитина.

Похований на місцевому цвинтарі у Зимній Воді, Пустомитівського району, Львівської області[5].

Нагороди та вшануванняРедагувати

Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни», нагороджений, посмертно, орденом «За мужність» III ступеня та нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту».

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати