Мирчук Денис Віталійович

Дени́с Віта́лійович Мирчук (17 серпня 1995(19950817) — 16 серпня 2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Мирчук Денис Віталійович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержант
Мирчук Денис Віталійович.jpg
Загальна інформація
Народження 17 серпня 1995(1995-08-17)
Радівці
Смерть 16 серпня 2014(2014-08-16) (18 років)
Красне
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Роки служби 2013-2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Емблема аеромобільних військ (2007).png Десантні війська
Формування
80-а аеромобільна бригада.svg
 80 ОАеМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Життєвий шляхРедагувати

Навчався в Радовецькій середній школі, полюбляв змалечку риболовлю. Добре плавав, господарював з конем, прислужував у церкві. Після закінчення 9 класів поступив до Барського професійно-будівельного ліцею, муляр-монтажник залізобетонних конструкцій та елекрозварювальник ручного зварювання.

З вересня 2013-го служив за контрактом, навідник 80-ї окремої аеромобільної бригади. Здійснив 12 стрибків з парашутом. До зони бойових дій прибув 8 квітня 2014-го, перший бій прийняв із спецпідрозділом «Альфа» 13 квітня під Луганськом. По тому десантна рота, в якій служив Денис, висунулась до околиць Словʼянська. Брав участь у відвойовуванні блок-постів та населених пунктів від незаконних збройних формувань. На тих позиціях поблизу Словʼянська перебували до 10 червня. 13 червня у складі бригади переведений до Луганського аеропорту; охороняли аеропорт і прилеглі території. Визволяв Георгіївку, здійснили рейд і дійшли до околиць Антрациту.

Загинув під час обстрілу терористами села Красне Краснодонського району Луганської області з РСЗВ «Град». Тоді ж загинули Тарас Кулєба, Ігор Добровольський, Артур Лі, Владислав Муравйов, Іван Пасевич, Назар Пеприк, Олег Тюріков, Олександр Філь, Денис Часовий.

Без Дениса лишились батько Віталій Борисович, мама Тетяна Петрівна, брат й сестра Наталія, кохана дівчина Алла.

Похований в селі Радівці.

Нагороди та вшануванняРедагувати

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

ДжерелаРедагувати