Пенологія
Пенологія — розділ кримінально-правової науки, що на емпіричній основі розглядає покарання як соціально-правове явище, його сутність, зміст, ознаки, властивості, мету й ефективність окремих видів покарання в запобіганні злочинності[1].
Пенологія (від англ. penal, лат. poena, «покарання» та давньогрецького суфікса -logia, «наука»), термін придуманий Францом Лібером[en],[2] розділ кримінології (пенітенціарна кримінологія, пенокримінологія) що займається філософією і практикою[3][4][5] суспільних спроб обмежити злочинні активності і задовольнити суспільну думку через прийнятний режим ставлення до осіб звинувачених у злочинах.
|
Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Див. також ред.
Зноски ред.
- ↑ Юридична енциклопедія
- ↑ penology. Online Etymology.
- ↑ Rajendra Kumar Sharma (1 січня 1998). Criminology And Penology. Atlantic Publishers & Dist. с. 2 ff. ISBN 978-81-7156-754-6. Процитовано 2 березня 2013.
- ↑ Shlomo Giora Shoham; Ori Beck; Martin Kett (8 жовтня 2007). International Handbook of Penology and Criminal Justice. CRC Press. ISBN 978-1-4200-5388-3. Процитовано 2 березня 2013.
- ↑ 林山田 (1992). 刑罰學. 臺灣商務印書館. ISBN 978-957-05-0435-4. Процитовано 2 березня 2013.
Посилання ред.
- Пенологія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.