Пелєшац

півострів у Хорватії на Адріатичному морі

Пелєшац (хорв. Pelješac, італ. Sabioncello) — півострів у південній частині Хорватії, що має довжину 70 км і ширину від 3 до 8 км. З материком Пелєшац сполучений вузьким перешийком, на якому розташовано місто Стон. Від материка півострів відокремлюється Неретванською затокою, від острова Млєт — Млєтською протокою, а від острова Корчула — відносно вузькою Пелєшацькою протокою. Найвища точка півострова — гора Св. Іллі (961 м), біля підніжжя якої знаходиться місто Оребич.

Пелєшац
Зображення
Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Адміністративна одиниця Дубровницько-Неретванська жупанія
Розташовується на водоймі Адріатичне море
Категорія мап на Вікісховищі d
CMNS: Пелєшац у Вікісховищі

Координати: 42°55′30″ пн. ш. 17°24′12″ сх. д. / 42.9250000000277723° пн. ш. 17.403611110028° сх. д. / 42.9250000000277723; 17.403611110028

Положення Пелєшаца у Хорватії
Південний берег півострова

У адміністративному відношенні півострів розділений на чотири громади, що входять в жупанію Дубровник-Неретва. Основні населені пункти — Оребич (4165 осіб на 2001 рік), Стон (2605 осіб) і Трпань (871 осіб).

Економіка і транспортРедагувати

Південний, м'який клімат півострова, а також родючі ґрунти роблять його одним з головних центрів виноградарства і вирощування апельсинів і лимонів в Хорватії. Відомі хорватські вина Дингач, Поступ, Світи Ана виробляються саме на Пелєшаці. Столиця виноробства на півострові — містечко Потом'є. Пелєшац (особливо міста Стон і Малий Стон) також є хорватським центром вирощування устриць і мідій. Настільки сприятливі умови для вирощування цих молюсків пояснюються зниженою солоністю води в Неретвянській затоці через впадання в нього повноводної річки Неретва. Як і острови Далмації, Пелєшац — привабливе курортне місце.

Півострів сполучений поромними лініями з материком (Трпань — Плоче) і з островом Корчула (Оребич — Корчула).

Існує проект з'єднання півострова мостом з основною територією Хорватії — Пелєшацький міст, зараз по суші по хорватській території в Дубровник потрапити не можна, оскільки 9-кілометрова ділянка узбережжя належить Боснії і Герцеговині, а міст дозволить вирішити цю транспортну проблему. Будівництво моста, що почалося, було припинене після протестів уряду Боснії і Герцеговини, що заявляла, що міст заважатиме великим суднам заходити в боснійський порт Неум. Після переговорів, що визначать параметри мосту, які влаштують обидві сторони, будівництво планується відновити.

Пам'яткиРедагувати

  • Оребич — місто моряків. Незважаючи на відносно невеликі розміри, вже в XIX столітті Оребич був другим після Рієки портом Далмації. Морський музей, експонати якого розповідають про історію мореплавання в Далмації. На захід від міста знаходиться старовинний францисканський монастир (XV століття), поряд з ним старовинне кладовище моряків.
  • Стон — місто при з'єднанні Пелєшаця з материком. Розуміючи стратегічну важливість цього місця, перші укріплення тут будували ще римляни. Рагузька республіка, якій місто належало в Середньовіччя, побудувала на навколишній горі потужну фортецю (XIV—XVI ст.) з довгими і товстими стінами, яка дозволяла контролювати весь регіон. Захист Стону був також важливий через солевидобуток, доходи від якого складали значну частину бюджету Дубровницької республіки. Окрім фортеці, в місті немало інших цікавих будівель. В першу чергу це готичні і ренесансні палаци і будівлі XV—XVI ст.

ДжерелаРедагувати