Вікіпедія

Пекін-Шанхайська високошвидкісна залізниця

Пекін-Шанхайська високошвидкісна залізниця (кит.: 京沪高速铁路; піньїнь: Jīnghù Gāo Tiě) - лінія високошвидкісного наземного транспорту, довжина якої становить 1,318 кілометрів. Лінія пов'язує дві головні економічні зони Китайської Народної Республіки: Бохайвань і дельту Янцзи[1]. Будівництво лінії розпочалося 18 квітня 2008 року[2] і було закінчено 15 листопада 2010 року[3][4], офіційне відкриття лінії відбулося 30 червня 2011 року[5][6][7].

Пекін-Шанхайська високошвидкісна залізниця
Зображення
Зазвичай використовуваний транспортний засіб China Railways CRH380Ad
Країна  КНР
Адміністративна одиниця Пекін
Хебей
Тяньцзінь
Шаньдун
Цзянсу
Аньхой
Шанхай
Власник Beijing-Shanghai High-Speed Railway Companyd
Обмеження швидкості 97 метр на секунду
Дата офіційного відкриття 2011
Ширина колії європейська колія
Початкова чи кінцева точка Південний вокзал і Shanghai Hongqiao railway stationd
З'єднується з Line 14d
Довжина або відстань 1318 км
Дорожня карта
Маршрутна карта Шаблон:Пекін-Шанхайська високошвидкісна залізниця
Тип електрифікації 25 kV, 50 Hz AC railway electrificationd
Номер залізничної лінії 2
Мапа
CMNS: Пекін-Шанхайська високошвидкісна залізниця у Вікісховищі

Координати: 35°31′44″ пн. ш. 118°48′16″ сх. д. / 35.52913740002777843° пн. ш. 118.80449770002778109° сх. д. / 35.52913740002777843; 118.80449770002778109

Пекін-Шанхайська високошвидкісна залізниця
[ ]
 0 Пекін - Південний
 59.5 Ланфан
 Тяньцзінь - Західний
 131.4 Тяньцзінь - Південний
 219.3 Цанчжоу - Західний
 328 Дечжоу- Східний
 міст через Хуанхе
 419.5 Цзінань- Західний
 462.7 Тайань
 533.2 Цюйфу - Східний
 589.2 Тэнчжоу - Східний
 625.3 Цзаочжуан
 688.7 Сюйчжоу - Східний
 756.2 Сучжоу (Аньхой) - Східний
 844.4 Бенбу- Південний
 Дин'юань
 959.4 Чучжоу
 міст через Янцзи
 1018.6 Нанкін- Південний
 1083.7 Чженьцзян- Південний
 1111.85 Дан'ян - Північний
 1144.8 Чанчжоу - Північний
 1201.2 Усі - Східний
 1228 Сучжоу (Цзянсу) - Північний
 1259.3 Куньшань- Південний
 1302.9 Шанхай - Хунцяо

При прокладанні залізничної колії було задіяно 135 тис. робочих[8]. Лінія прямує паралельно діючій залізничній лінії Пекін - Шанхай. Проект передбачає наявність двостороннього руху поїздів в обидва кінці[9].

Ця лінія є першою, максимальна швидкість руху поїздів по якій складе 380 км/год. По введенню в експлуатацію залізниця є найбільш високошвидкісною у світі - до неї цей статус мала швидкісна залізниця Ухань-Гуанчжоу , яка була відкрита у грудні 2009 року.

Потяг долає відстань між крайніми точками за 3 години 58 хвилин[10], а середня швидкість - 329 км/год.

Шанхай-Нанкінська (Shanghai-Nanjing Intercity Railway[en]) і Пекін-Тяньцзіньська міжміська залізниця прямують по приблизно паралельних трасах з відповідними ділянками Пекін-Шанхайської високошвидкісної залізниці, але є окремими від неї лініями.

Характеристики ред.

Будівництвом лінії займається компанія Beijing-Shanghai High-Speed ​​Railway Co., Ltd. Вартість проекту становить 220,94 млрд китайських юанів (приблизно 33,29 млрд доларів США)[8],, очікуваний щоденний пасажиропотік - 220 тис. чоловік, що вдвічі перевищує поточний показник. У години-пік відправлення поїздів відбуватиметься кожні три хвилини[9]. На лінії споруджено 244 залізничних мости, 164-кілометровий віадук між містами Дан'ян і Куньшань (Дан'ян-Куньшаньський віадук) є найдовшим у світі[11]. Також побудовано 22 тунелі загальною довжиною у 16,1 км.

Економічна швидкість поїздів на лінії - 350 км/год, максимальна швидкість - 380 км/год. Середня швидкість між Пекіном і Шанхаєм - 330 км/год, що дозволило скоротити час у дорозі з десяти години до чотирьох[12]. Система контролю руху поїздів CTCS-3 здійснює контроль за рухом поїздів на швидкості 380 км/год і інтервалом руху у три хвилини. На лінії використовують потяги серії CRH-380A, потяги складаються з 16 вагонів. Потужність кожного складу - 16 МВт, максимальна місткість кожного складу - 1050 пасажирів, тобто споживана енергія в розрахунку на одного пасажира в середньому менше 80 кіловат-годину.

Стара лінія ред.

Діюча стара лінія Пекін - Шанхай розпочала зазнавати значних перевантажень, показник щільності руху поїздів на даному маршруті в чотири рази перевищує середній рівень в країні. Введення в експлуатацію нової лінії дозволило розвантажити пасажиропотік на даному маршруті і відокремити вантажні перевезення від пасажирських. Саме через вантажні перевезення стара лінія зазнає перевантаження, які стримують економічний розвиток регіонів, прилеглих до даної лінії. Передбачуваний обсяг пасажирських перевезень тільки в одному напрямку перевищить 80 млн осіб на рік[8][9].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Beijing-Shanghai High-Speed Line, China. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 30 березня 2016.
  2. ↑ China starts work on Beijing-Shanghai express railway [Архівовано 22 квітня 2008 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Track laying for Beijing-Shanghai high-speed railway completed. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  4. ↑ Track for Beijing-Shanghai High-Speed Rail in Place, China Daily Reports. Архів оригіналу за 19 листопада 2010. Процитовано 30 березня 2016.
  5. ↑ Beijing-Shanghai high-speed train makes debut. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 30 червня 2011.
  6. ↑ 2011年京沪高铁完工 4小时两地直达. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  7. ↑ 京沪高铁有望提前至明年7月前通车. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  8. ↑ а б в Beijing-Shanghai train takes four hours. Архів оригіналу за 21 січня 2011. Процитовано 31 березня 2016.
  9. ↑ а б в За пять часов проехать через 21 город. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  10. ↑ 京沪高铁19日起铺轨 全程不到四小时. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 30 березня 2016.
  11. ↑ 京沪高铁江苏江苏段90 %是桥梁 堪称"桥上铁". Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  12. ↑ 京沪高速铁路系统优化研究 [Beijing-Shanghai High-Speed Railway System Optimization Research]. China Railway Press. p. 10. ISBN 978-7-113-09517-8.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пекін-Шанхайська_високошвидкісна_залізниця&oldid=41892307