Педру де Машкареньяш

Португальський мореплавець та колоніальний адміністратор

Пéдру де Машкарéньяш (порт. Pedro de Mascarenhas; Мертола, бл.1480 — Гоа, 16 червня 1555) — португальський мореплавець, дослідник і колоніальний адміністратор, 17-й губернатор (віце-король) Португальської Індії (1554—1555).

Педру де Машкареньяш
порт. Pedro de Mascarenhas
Ім'я при народженніпорт. Pedro de Mascarenhas
Народився1484
Мертола
Помер23 червня 1555(1555-06-23)
Храми і монастирі Гоа, Португальське королівство
Країна Португальське королівство
Діяльністьмандрівник-дослідник, дипломат
Знання мовпортугальська
ПосадаВіцекороль Португальської Індії[d]

Біографія

ред.

Був першим європейцем, який відкрив острів Дієго-Гарсія в Індійському океані в 1512 році. В тому ж 1512 році він також відкрив в Індійському океані острів Маврикій, хоча, можливо, він не був першим португальським дослідником, який відкрив цей острів: попередні експедиції Діогу Діаша і Афонсу де Албукеркі разом з Діогу Фернандішем Перейрою могли відкрити його раніше.

У 1528 році португальський мореплавець Діогу Родрігіш, що відкрив острів Родригес, дав назву усій групі островів, яку складали Реюньйон, Маврикій і Родригес на честь Педру де Машкареньяша Маскаренськими островами .

Машкареньяш був послом Португалії до Святого Престолу, де на прохання короля Жуана III і Діого де Гувея звернувся до папи Павла III з проханням про прибуття перших єзуїтів для португальських місій в Індії. Його місія завершилася 15 березня 1540 року, коли він разом із Франциском Ксав'єром повернувся до Португалії[1]. Після цього він служив при португальському дворі і відігравав особливу роль в освіті та утриманні двору принца Жуана, сина Жуана III. Він також був залучений королем до організації виведення португальських залог з марокканських фортець у 1549 році.

У 1554 році король Жуан III примусив його обійняти посаду віце-короля Португальської Індії, хоча Машкареньяш намагався чинити опір, посилаючись на свій поважний вік. Педру де Машкареньяш був віце-королем Португальської Індії з 1554 року до своєї смерті в 1555 році в Гоа. На посаді віце-короля його змінив Франсішку Баррету[2]. Будучи віце-королем Португальської Індії, за вказівкою короля Португалії він послав отців Жаме Діаша та Гонсалу Родрігіша до Ефіопії, щоб дізнатись, чи буде імператор Гелавдевос схильним прийняти патріарха, помазаного римо-католицькою церквою[3].

Бібліографія

ред.

O Vice-Reinado de D. Afonso de Noronha (1550—1554): Perspectivas Políticas da Ásia Portuguesa em meados de Quinhentos. [1].

Примітки

ред.
  1. SEBASTIãO TAVARES DE PINHO. FRANCISCO XAVIER EM LISBOA A CAMINHO DO ORIENTE (1540—1541) [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]
  2. Robert Kerr, ред. (1812). Conquest of India. A General History and Collection of Voyages and Travels. Edinburgh: William Blackwood. с. 411.
  3. Balthasar Tellez, The Travels of the Jesuits in Ethiopia, 1710 (LaVergue: Kessinger, 2010), pp. 133f