Пая велика
| Пая велика | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(8079391927).jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cyanocorax beecheii (Vigors, 1829) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Pica beecheii Cissilopha beecheii | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Па́я велика[2] (Cyanocorax beecheii) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae)[3]. Ендемік Мексики. Вид названий на честь британського географа і дослідника Фредеріка Вільяма Бічі[en][4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 35-41 см, самці є дещо більшими за самиць. Голова, шия, верхня частина спини і нижня частина тіла у них чорні, на лобі невеликий чуб. Нижня частина спини, крила і хвіст кобальтово-сині, крила і хвіст більш темні. Нижня сторона крил і хвоста чорнувата. Дзьоб чорний, райдужки і лапи жовті[5].
Поширення і екологія ред.
Великі паї мешкають в прибережних районах на заході Мексики, від південно-східної Сонори і Чіуауа до Наярита. Вони живуть в сухих субтропічних лісах і чагарникових заростях., на висоті до 600 м над рівнем моря. Часто трапляються в садах, на плантаціях і на звалищах поблизу поселень. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими сімейними зграйками по 5-6 птахів. Кожна зграйка займає територію площею 25-43 га, яку птахи захищають від сусідів.
Великі паї є всеїдними птахами, живляться переважно безхребетними, дрібними хребетними і плодами. Вони є моногамними птахами, утворють пари на все життя. Гніздування починається в травні. Зазвичай розмножується лише пара птахів в зграї, а решта птахів допомагають їм у побудові чашоподібного гнізда і у догляді за пташенятами. В кладці від 3 до 5 яєць, інкубаційний період триває 19 днів, пташенята покидають гніздо через 24 дні після вилуплення.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Cyanocorax beecheii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 24 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 серпня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 69. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Madge, Steve (2010). Crows and Jays. Bloomsbury Publishing. с. 82—83. ISBN 978-1-4081-3169-5.
Джерела ред.
- Madge, S.; H. Burn (1999). Crows and Jays. Princeton University Press. ISBN 0-7136-5207-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |