Пауль-Георг Клеффель
Пауль-Георг Клеффель (нім. Paul-Georg Kleffel; 7 вересня 1920 — 19 лютого 2020, Бонн) — німецький офіцер, гауптман резерву вермахту, генерал-лейтенант бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Пауль-Георг Клеффель | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Paul-Georg Kleffel | ||||||||||||||
| Народився | 7 вересня 1920 | |||||||||||||
| Помер | 19 лютого 2020[1] (99 років) | |||||||||||||
| Країна |
 Німеччина | |||||||||||||
| Діяльність | career soldier, офіцер | |||||||||||||
| Alma mater | Академія командування Бундесверу | |||||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||||
| Посада | начальник штабу | |||||||||||||
| Військове звання | Генерал-лейтенант | |||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||
Біографія ред.
На початку Другої світової війни вступив у вермахт, у 1939—1941 роках пройшов офіцерський курс. Учасник Німецько-радянської війни, командир взводу, потім 4-ї роти 3-го танково-розвідувального дивізіону 3-ї танкової дивізії. Після війни здобув комерційну освіту, в 1949/56 роках працював в кіноіндустрії.
В 1956 році вступив в бундесвер, пройшов курс офіцер Генштабу. В 1959/63 роках — 3-й офіцер Генштабу 13-ї танково-гренадерської бригади. В 1963/64 роках працював в командній академії бундесверу в Гамбурзі. З 1 жовтня 1964 по 31 березня 1968 року — начальник штабу 3-ї танкової дивізії. В 1968 році призначений консультантом Федерального міністерства оборони. З 1 квітня 1970 року — командир 16-ї танково-гренадерської дивізії «Герцогство Лауенбург», з 30 квітня 1972 року — 3-го корпусу, з 1 жовтня 1973 року — 12-ї танкової дивізії. З 1 жовтня 1976 року — начальник командного штабу сухопутних військ. З 1 квітня 1978 року — командир 3-го корпусу. 30 вересня 1980 року вийшов у відставку. У 1980—1987 роках — федеральний адміністратор Швидкої допомоги іоаннітів.
Нагороди ред.
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Німецький хрест в золоті (16 листопада 1943)
- Лицарський хрест Залізного хреста (15 травня 1944)
- Нагрудний знак ближнього бою в бронзі
- Нагрудний знак «За поранення» в золоті
- Почесний знак бундесверу
- Орден Святого Йоанна (Бранденбург), лицар справедливості
- Прихильник Пола Гарріса (Ротарі Інтернешнл)
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест
Примітки ред.
Література ред.
- Clemens Range: Die Generale und Admirale der Bundeswehr. E.S. Mittler, Herford 1990, ISBN 3-8132-0350-6. (нім.)
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002. (нім.)
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9. (англ.)
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X. (нім.)