Патриція Ґольдман-Рекіш
Патри́ція Ґо́льдман-Рекі́ш (англ. Patricia Goldman-Rakic; при народженні Шу́ер англ. Shoer; 22 квітня 1937, Салем, Массачусетс, США — 31 липня 2003, Гамден, Коннектикут, США) — американська науковиця в галузі нейронаук, психіатриня й психологиня, викладачка Єльського університету.
| Патриція Ґольдман-Рекіш | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Patricia Shoer |
| Народилася |
22 квітня 1937[1] Сейлем, Массачусетс, США |
| Померла |
31 липня 2003[1][2] (66 років) Гамден |
| Поховання | цвинтар Гроув-Стрітd |
| Країна |
 США |
| Діяльність | нейронауковиця, викладачка університету, невролог |
| Alma mater | Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі[3], Коледж Вассара[3] і Peabody Veterans Memorial High Schoold |
| Заклад | Єльський університет[3] |
| Членство | Національна академія наук США[3] і Американська академія мистецтв і наук |
| У шлюбі з | Pasko Rakicd |
| Нагороди |
премія Американської психологічної асоціації за значний науковий вклад в психологіюd (1991) Robert J. and Claire Pasarow Foundation Award for Distinguished Contributions to Neuropsychiatric Researchd (1992) Член Американської академії мистецтв і наук[d] |
Життєпис ред.
Патриція Шуер народилася у Сейлемі, штат Массачусетс, 22 квітня 1937 року[4]. Її батьки, Ірвін Ісідор Шуер (1912—1970) та Дженні Перл (1910—2000) мали коріння єврейських емігрантів з Латвії та Росії. Своє дитинство Патриція провела в Пібоді, і в тому ж місті відвідувала школу[5].
1959 року Ґольдман-Рекіш закінчила бакалаврат з відзнакою у коледжі Васара, а 1963 отримала докторський ступінь в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі[6]. Після постдокторантури в Каліфорнійському та Нью-Нью-Йоркському університетах, вона працювала в Національному інституті психічного здоров'я в галузі нейропсихології, зрештою ставши завідувачкою відділу еволюційної нейробіології (англ. Developmental Neurobiology). 1979 року стала викладачкою у школі медицини при Єльському університеті[7].
29 липня 2003 року науковицю збила автівка, коли вона переходила дорогу. Ґольдман-Рекіш померла два дні потому, в Гамдені, що в Коннектитуті[8].
Особисте життя ред.
Була в шлюбі з Паско Рекішем, також науковцем у галузі нейронаук[7].
Примітки ред.
- Джерела
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Base biographique
- ↑ а б в г Wasserman E. R. The Door in the Dream: Conversations With Eminent Women in Science — 2000. — P. 119–127. — ISBN 978-0-309-06568-9
- ↑ McFadden, Robert D. (4 серпня 2003). Patricia S. Goldman-Rakic, Neuroscientist, Dies at 66. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 18 серпня 2019.
- ↑ Patricia Goldman-Rakic. The Connecticut Women’s Hall of Fame. Архів оригіналу за 7 березня 2019.
- ↑ Fuster, Joaquín M. (2003-10). Patricia Goldman-Rakic 1937–2003. Nature Neuroscience (англ.). Т. 6, № 10. с. 1015—1015. doi:10.1038/nn1003-1015. ISSN 1097-6256. Процитовано 18 серпня 2019.
- ↑ а б In Memoriam: Patricia Goldman-Rakic, Preeminent Yale Neuroscientist who Made Groundbreaking Discoveries in Working Memory and Explored the Brain's Frontal Lobe. YaleNews (англ.). 1 серпня 2003. Процитовано 18 серпня 2019.
- ↑ Patricia Goldman-Rakic dies. The Scientist Magazine® (англ.). Процитовано 18 серпня 2019.