Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
Див. також: Пасіон

Пасіон (дав.-гр. Πασίων) — афінський підприємець V—IV ст. до н. е.

За походженням — фінікієць[1]. Відомо, що до Афін він потрапив як раб, але обставини його поневолення невідомі. Належав відомим афінським трапезитам Антисфену та Архестрату, які, вочевидь, і звернули увагу на фінансові здібності Пасіона. Зрештою Архестрат звільнив його з рабства, а в 395 р. до н. е. передав (або ж продав) Пасіону свою справу.

В том році Пасіон одружився з Архіппою, яка народила від нього двох синів — Аполлодора та Пасікла[2].

Як трапезит Пасіон надавав грошові позики відомим афінським політикам, зокрема Тимофію — при цьому від останнього він навіть не вимагав сплати відсотків. В близьких стосунках з банкіром знаходилися також Агіррій, Каллістрат, Демосфен Старший — батько відомого оратора[3].

Пасіон володів також майстернею щитів — відомо, що одного разу пожертвував одразу тисячу щитів афінській громаді.

У 376 р. до н. е. за спеціальною постановою народних зборів Пасіон отримав афінське громадянство. Після цього він перебрався з Пірею до власного будинку, збудованого ним в Ахарнах.

Помер у 371 р. до н. е.[4]

Сини Пасіона не хотіли бути фінансистами і жили переважно на відсотки з батьківського капіталу. Банк — за заповітом померлого — успадкував його вільновідпущеник Форміон. Форміон також одружився з дружиною Пасіона Архіппою.

Майстерня щитів дісталася сину Пасіона Аполлодору.

Примітки

ред.
  1. Jeremy Trevett, Apollodoros the Son of Pasion, Oxford, Oxford University Press, 1992, с.1
  2. Демосфен. Промова за Форміона, 32, Промова проти Стефана, I, 4
  3. Демосфен. Перша промова проти Афоба, 11
  4. Raymond Bogaert, Banques et banquiers dans le monde grec, Liège, Leyde, 1968, с.71