Пасєка Віктор Степанович

молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни

Ві́ктор Степа́нович Пасє́ка (8 червня 1965(19650608) року, с. Мончинці, Красилівський район, Хмельницька область  — 18 березня 2021 року, смт Південне, Бахмутський район, Донецька область) — молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення 2-ї гірсько-штурмової роти 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Віктор Пасєка
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 8 червня 1965(1965-06-08)
Мончинці, Красилівський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть 18 березня 2021(2021-03-18) (55 років)
Південне, Торецька міська територіальна громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
(кульове поранення)
Поховання Хмельницький
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2018—2021
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Гірська піхота
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Із життєпису ред.

Проживав у Хмельницькому, де працював водієм тролейбуса в місцевому підприємстві «Хмельницькелектротранс». 12 вересня 2018 року призваний Хмельницьким обласним військоматом на контрактну службу.

Учасник Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2018 року. Спочатку служив як мінометник, згодом — командир відділення. Контракт добігав кінця в серпні 2021 року.

Загинув 18 березня 2021 року, близько 12-ї години, під час масованого обстрілу позицій українських Збройних сил, внаслідок кульового поранення голови.

Похований 21 березня, на Алеї Слави хмельницького міського цвинтаря[1]. Залишилися донька та двоє онуків.

Нагороди та вшанування ред.

  • Указом Президента України № 149/2021 від 7 квітня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Хмельницький попрощався із загиблим на Донбасі військовим. https://glavcom.ua/. Процитовано 11 квітня 2021.
  2. Указ Президента України №149/2021 «Про відзначення державними нагородами України». https://www.president.gov.ua/. Процитовано 11 квітня 2021.

Джерела ред.