Пасхалій II
Пасхалій ІІ (лат. Paschalius; ? — 21 січня 1118, Рим, Папська держава) — сто п'ятдесят дев'ятий папа Римський (13 жовтня 1099—21 січня 1118), народився у Романьї в Італії. Під час довгої боротьби з приводу інвеститури здебільшого притримувався політики Григорія VII.
| Пасхалій II | ||
.jpg) | ||
| ||
|---|---|---|
| 13 жовтня 1099 — 21 січня 1118 | ||
| Попередник: | Урбан II | |
| Наступник: | Геласій II | |
| Народження: | ??? Галеата, Провінція Форлі-Чезена, Емілія-Романья[1][2][…] | |
| Смерть: | 21 січня 1118[3][2] Рим, Папська держава[2] | |
| Релігія: | католицька церква[2] | |
| Антипапи | Теодорих (антипапа) | |
| У миру | Райнеро | |
 Медіафайли у Вікісховищі
| ||
У 1104 році Пасхалій II досяг успіху, підбуривши другого сина імператора повстати проти його батька, проте згодом зрозумів, що імператор Священної Римської імперії Генріх V є навіть більшим противником папи у питанні про інвеституру ніж імператор Генріх IV.
Коли Генріх V з військом вторгся до Італії, папа пообіцяв коронувати його імператором та повернути йому всі церковні землі та власність, які належали імперії у часи Карла Великого. Натомість імператор зобов'язався відмовитись від інвеститури. Проте, коронація не відбулась, оскільки римляни повстали проти Генріха V, який утік захопивши з собою Пасхалія II.
Після 2 місяців ув'язнення папа пообіцяв Генріху V інвеституру та коронував його імператором. Пізніше, рішення Пасхалія II були скасовані як такі, що прийняті під примусом, у 1111 році імператора було відлучено від церкви.
15 лютого 1113 Пасхалій II своєю буллою Pie postulatio voluntatis офіційно визнав Орден Госпітальєрів, схвалив їхній статут та взяв під своє заступництво.
ПриміткиРедагувати
- ↑ autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1935.
- ↑ а б в г Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ а б autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
ПосиланняРедагувати
|
Це незавершена стаття про Папу Римського. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |