Пастушок мангровий
| Пастушок мангровий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Eulabeornis castaneoventris Gould, 1844 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Gallirallus castaneoventris Aramides castaneoventris | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пастушок мангровий[2] (Eulabeornis castaneoventris) — вид журавлеподібних птахів родини пастушкових (Rallidae). Мешкає в Австралії та Індонезії. Це єдиний представник монотипового роду Мангровий пастушок (Eulabeornis).
Опис ред.
.jpg)
Довжина птаха становить 52—66 см, самці важать 626—910 г, самиці 550—710 г. Верхня частина тіла коричнева або оливково-коричнева, груди і нижня частина тіла мають рожевий відтінок, голова і шия сіруваті. Дзьоб довгий, прямий, жовтувато-зелений з білуватим кінчиком. Лапи жовті або зеленуваті. Райдужки червоні.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
- E. c. sharpei Rothschild, 1906 — острови Ару;
- E. c. castaneoventris Gould, 1844 — прибережні райони на півночі Австралії.
Поширення і екологія ред.
Мангрові пастушки мешкають на північному узбережжі Австралії, від півночі Західної Австралії (Кімберлі[en]) через Північну Територію до південно-східного узбережжя Карпентарії, а також на островах Ару в Арафурському морі. Раніше їх ареал в Австралії простягався до північно-західного Квінсленда (західного узбережжя півострова Кейп-Йорк). Мангрові пастушки, як випливає з їх назви, живуть в мангрових заростях, а також на прилеглих вологих луках і мулистих мілинах.
Поведінка ред.
Мангрові пастушки є активними як вдень, так і вночі, періоди їх активності залежать від циклів припливів і відпливів. Це обережні, лякливі птахи, як і інші пастушки вони рідко і літають і у випадку небезпеки ховаються в мангрових заростях. Моногамні, зустрічаються поодинці або парами.
Мангрові пастушки живляться переважно крабами, які можуть становити до 90 % їхнього раціону, а також іншими ракоподібними, зокрема з родів Uca, Sesarma і Ocypode. Крім того, вони їдять дрібних молюсків, комах, зокрема жуків, і багатоніжок. Розмножуються з вересня по лютий. Гніздо розміщується в мангрових заростях, у кладці 4—5 яєць. Виводок пташенят, покритих чорним пухом, покидає гніздо незабаром після народження.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Eulabeornis castaneoventris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 28 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finfoots, flufftails, rails, trumpeters, cranes, Limpkin. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 28 серпня 2022.
Джерела ред.
- Taylor, B., & van Perlo, B. (1998). Rails — A Guide to the Rails, Crakes, Gallinules and Coots of the World. ISBN 1-873403-59-3
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |