Пастелій Іван
Іван Пастелій (27 січня 1741, село Мала Пастіль, (тепер Пастілки Перечинського району Закарпатської області) — 1799, Мукачево) — український педагог, історик, літератор і громадський діяч.
Іван Пастелій | |
---|---|
Народився | 21 січня 1741 Пастілки, Австро-Угорщина |
Помер | 1799 Мукачево, Австро-Угорщина |
Поховання | Мукачево |
Громадянство | Австро-Угорщина |
Діяльність | історик церкви |
Знання мов | русинська і російська |
Життєпис
ред.Освіту здобув в Ужгороді, Будині і Ягру. Був професором Мукачівської богословської школи, священиком, каноніком. Автор кількох історичних праць латинською мовою.
З 1787 року по 1790 рік він був генеральним вікарієм Списького вікаріату з осідком в Кошицях, який входив до складу Мукачівської греко-католицької єпархії, яка тоді займала територію, тепер розділену між чотирма державами Україною, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, а тоді була під юрисдикцією Мукачівської греко-католицької єпархії.
Творчість
ред.З його історичних робіт виявлено «Історію Мукачівської єпархії» (додаток до праці М. Лучкая «Історія карпаторусів») та «Про походження русинів». У цих працях (зокрема другій) велика кількість матеріалу стосується історії закарпатських лемків. З художніх творів відомий сатиричний вірш «Піснь пастиря душевного», написаний народною лемківською говіркою. Тут перші букви кожної із строф складають прізвище автора.
Творчість І. Пастелія позитивно оцінив Іван Франко в праці «Карпаторуське письменство», назвавши Пастелія «чоловіком вільнодумним».
Джерела та література
ред.- Данилюк Д. Д.. Пастелій Іван // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 85. — ISBN 978-966-00-1142-7.