Пасивування

Пасивування, пасивація (рос. пассивирование, англ. passivation):

1. Утворення тонкої плівки або шару на поверхні металу або мінералу, що діє як захисне покриття для цієї поверхні від подальших хімічних реакцій, таких як корозія, електророзчинення, розчинення. Така плівка часто, хоч і не завжди, оксидна. Утворення оксидної плівки може відбуватись у результаті хімічного чи електрохімічного окиснення.
2. Методи та прийоми обробки поверхні металічних виробів, які придають їм стійкість до дії агресивних агентів.
3. В електрохімічній корозії — процес переведення металу з активного в пасивний стан шляхом утворення пасивуючої плівки.

Оксидна плівка на міді.

Потенціал пасивування — в електрохімічній корозії — найбільше значення негативного електродного потенціалу, при якому утворюється пасивуюча плівка. Звичайно корозійний струм є максимальним при потенціалі пасивації.

Окси-плівка на міді.

Пасивований метал (рос. пассивированный металл, англ. passivated metal) — метал, поверхня якого покрита захисною плівкою оксиду, що перешкоджає його реакціям з кородуючими речовинами, наприклад, з водою чи киснем.

Див. також

• Пасиватор
• Окси-плівка
• Оксидування

Література

• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.