Парфеній Сопковський (світське ім’я - Павло Васильович Сопковський; *6 грудня 1717, Мотовилівка - †7 березня 1795, Смоленськ) – український релігійний та освітній діяч в добу Гетьманщини, єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії, єпископ Смоленський і Дорогобузький. Ректор Новгородської духовної семінарії.

Парфеній Сопковський
Народився17 грудня 1717(1717-12-17)
Київ, Київська провінція, Київська губернія, Російська імперія
Помер18 березня 1795(1795-03-18) (77 років)
Смоленськ, Російська імперія
Діяльністьсвященник
Alma materКиєво-Могилянська академія
Посадаєпископ
Конфесіяправослав'я

Біографія

ред.

Народився в 1717 році в містечку Мотовилівка під Києвом. Навчався в Києво-Могилянській академії, де розпочинав й викладацьку діяльність.

1744 емігрує на Московщину, де призначений викладачем в Новгородську духовну семінарію.

1749 пострижений у ченці. З 1750 - префект Новгородської духовної семінарії. 18 лютого 1756 зведений у сан архімандрита Антонієвого монастиря та призначено ректором Новгородської духовної семінарії. 23 квітня 1758 переміщений до Хутинського Спасо-Варлаамового монастиря.

Архієрей

ред.

6 листопада 1759 хіротонізований на єпископа Кексгольмського і Ладозького, вікарія Новгородської єпархії, із зберженням посади настоятеля Хутинського монастиря.

7 березня 1761 призначений єпископом Смоленським і Дорогобужським.

Єпископ Парфеній відрізнявся особливою любов'ю до храмобудівництва. Майже всі смоленські храми побудовані в часи його управління, зокрема, Одигитрієвський, Хрестовоздвиженський, Богоявленський собор та інші. Він влаштував кам'яний архієрейський будинок і церкви в заміських будинках.

Помер 7 березня 1795. Похований в Успенському соборі, біля західних дверей.

Посилання

ред.