Парк імені Тараса Шевченка (Київ)
Парк імені Тараса Шевченка (т. зв. Зелений корпус КНУ[1]) — парк, розташований навпроти головного корпусу Київського університету імені Тараса Шевченка, що по вул. Володимирській, 60. Має статус «Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення»[2][3].
Парк Шевченка | ||||
---|---|---|---|---|
Пам'ятник Тарасові Шевченку | ||||
50°26′30″ пн. ш. 30°30′47″ сх. д. / 50.44173° пн. ш. 30.512971° сх. д. | ||||
Назва на честь | Шевченко Тарас Григорович | |||
Тип | парк | |||
Відкрито | 1860-ті | |||
Колишні назви | Університетський, Миколаївський, імені Воровського | |||
Площа | 5,6 га | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Київ | |||
Парк імені Тараса Шевченка у Вікісховищі |
Історія
ред.Парк заснований 1860 року під назвою Університетський сквер. 1896 року в парку відкрито пам'ятник Миколі I, який був знесений більшовиками 1920 року.
1939 року, з нагоди 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка, на місці колишнього пам'ятника Миколі I було відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку, роботи скульптора Матвія Манізера. На 1938 рік скульптором з учнями була створена скульптура, про яку Лазар Каганович сказав, що «цей Шевченко буде закликати до повалення колгоспного ладу» і авторові довелося виконати скульптуру за ідеєю більшовицьких керівників[4].
«Садочок»
ред.«Садочок» — південний куточок парка з боку вулиці Гетьмана Павла Скоропадського, де кияни й гості столиці грають у шахи, шашки, доміно, нарди і карти. Після Другої світової війни радянські чоловіки, не маючи можливості, як мешканці західних країн, відвідувати нічні клуби й казино, облаштовували майже по всіх великих містах СРСР кутки для гри, переважно, у доміно.[5]
У Києві у 1950-х роках одним із таких місць, де місцеві традиційно «забивали козла», став парк Шевченка. 1962 року поруч із ними присусідилися київські шахісти й шашкісти, яких витурили із Золотоворітського скверу у зв'язку із будівництвом довкола посольств.[6] У 1970-х роках у куточку відремонтували лавочки та поставили спеціальні дерев'яні столики. У 2000-х роках провели черговий ремонт, замінили столи, звели навіси від дощу.[5]
У киян куток зажив недоброї слави, оскільки там під виглядом гравців часто збираються шахраї та безпритульні.[6][7]
Зображення
ред.-
Університетський сквер у другій половині ХІХ ст.
-
Пам'ятник Миколі I навпроти Київського університету Св. Володимира, 1914
-
Парк, весна 2019
-
Інформаційний стенд
-
Бювет
-
Паркова стежина
-
Ставок
-
Паркова алея
-
Клумба
-
Парк весною
-
Парк весною
-
Парк весною
-
Парк весною
-
Вигляд на Університет ім. Шевченка
-
Парк узимку
-
Краєвид на ресторан «Опанас»
-
Шахісти у парку
-
Дитячий майданчик
-
Діти на каруселях у парку
-
Квіти Тарасові Шевченку
-
Вечірній парк 9 березня 2014
-
Вечірні вогні
-
Грудневий вечір у парку, 2016 рік
Примітки
ред.- ↑ Зелений корпус. КНУ wiki. 28 січня 2016. Архів оригіналу за 28 січня 2016.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 березня 1972 року № 363 «Про віднесення пам’яток природи місцевого значення в м. Києві, згідно з новою класифікацією». [Архівовано з першоджерела 9 липня 2022.]
- ↑ Рішення Київської міської ради від 17 лютого 1994 року № 14 «Про створення, резервування та збереження територій і об'єктів природно-заповідного фонду в м. Києві»
- ↑ Головко Тарас. Новий погляд на релігійність Тараса Шевченка // День. — 2013. — № 194. — 25 жовтня. [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ а б У шахматистов своя валюта — спички. // Сегодня. — 2000. — № 538. — 26 лютого. (рос.) [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Короли и джокеры парка Шевченко [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.].(рос.)
- ↑ В парке Шевченка много туниядцев — шахматист [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)
Посилання
ред.- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
Джерела
ред.- Серія «Перлини Києва» № 5: парк Шевченка [Архівовано 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]// Укрінформ, 06.10.2021