Парки Білої Церкви

На сьогодні у Білій Церкві налічується 5 парків, 10 скверів, 3 бульвари. На одного жителя Білої Церкви сьогодні припадає лише 0,31 м² насаджень загального користування, що звичайно мало, проте норма озеленення з урахуванням усіх видів насаджень залишається високою — 115,6 м². Для порівняння, у Парижі і Москві ця цифра становить 14 м², в Лондоні — 12 м², у Берліні — 10 м².^[1]

Місто оточують лісові масиви урочища Голендерня, «Палієва гора», «Кошик», «Томилівська дача», «Товста», «Добролежівка», які разом з луками прибережної зони річки Рось використовуватися і нині використовуються для ближньої заміської рекреації населення міста.

Дендропарк «Олександрія» — видатна пам'ятка садово-паркового мистецтва України, яка розташована у Білій Церкві, на лівому березі річки Росі, площа 297 га. Заснований наприкінці XVIII ст., як заміська резиденція польських графів Браницьких. Автором генерального проекту парку став відомий французький архітектор-паркобудівник Мюффо. Пізніше у парку працювали відомі майстри садово-паркового мистецтва Д.Ботані, А.Єнц, А.Станге, Р.Чех та інші. На території парку поєднуються природні пейзажі з численними архітектурними спорудами — альтанками, павільйонами, колонадами, містками, фонтанами з романтичними назвами (водоспад Руїни, Турецький будиночок, Китайський місток, Колона смутку, колонада Луна та інші.). В колекції заповідного парку зібрано понад 2130 видів рослинного світу^[2].

Загальна площа паркової зони міста становить 4519,77 га.

Історія ред.

Розвиток паркового господарства у XX столітті ред.

Система озеленення в місті була сформована ще в радянські часи. Активна розбудова міста розпочавшись у післявоєнний час тривала до середини 90-х років минулого століття. За цей час м. Біла Церква перетворилася із маленького провінційного містечка в значний промисловий, навчальний і культурний центр. Разом із будівництвом, житла, адміністративних, культурно-освітніх закладів проводилося озеленення територій, значні кошти віділялися на благоустрій та озеленення. Позитивний вплив на якість зеленого будівництва та досить широкий асортимент використовуваних в озелененні рослин мав дендропарк «Олександрія», розсадники якого постачали рослини для потреб міста. У місті функціонувало комунальне підприємство «Зелене господарство», яке не лише вирощували декоратнвні рослини, а й кваліфіковано створювало насадження та доглядало за ними. Домобулівельний комбінат, здаючи житлові будинки з експлуатацію, здійснював їх благоустрій та озеленення. Керівники підприємств та установ вважали своїм обов'язком озеленити територію. Не дивно, що Біла Церква не лише в області, а й в Україні вважалася одним з найбільш ошатних мальовничих міст із високим рівнем озеленення та благоустрою.

Перелік парків ред.

Парки загального користування ред.


Назва	Розташування	Координати	Короткі відомості
Міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка	у центральній частині міста Білої Церкви, на перетині Олександрійського бульвару та вулиці Ярослава Мудрого	49°47′40″ пн. ш. 30°06′43″ сх. д. / 49.79444° пн. ш. 30.11194° сх. д. / 49.79444; 30.11194	З середини XIX — початку XX століття місце майбутнього парку позначена на міських планах під назвою Сквер. Поява Скверу пов'язана з демонтажем Білоцерківського замку графами Браницькими, який на кінець XVIII століття втратив оборонне значення. Тому через близьке розташування до Зимового палацу задля створення культурно-естетичного ландшафту там було висаджено дерева. Згодом після встановлення влади Рад в Білій Церкві на території Скверу було облаштовано Парк культури і відпочинку, названий на честь більшовицького державного діяча Петровського Григорія Івановича.^[3] Згодом, зважаючи на причетність Петровського до Голодомору^[4], парк перейменовано на честь Тараса Шевченка.^[3]. Площа — 6,0 га.
Парк Слави	вздовж вулиць Логінова, Ковбасюка та Першотравнева	49°48′08″ пн. ш. 30°07′09″ сх. д. / 49.80222° пн. ш. 30.11917° сх. д. / 49.80222; 30.11917	На території парку до закінчення німецько-радянської війни розташовувались римо-католицьке та лютеранське кладовища. Також біля католицьких поховань стояла каплиця, яку разом з могилами було знесено для закладення меморіального комплексу.^[5] Втім місце для Парку слави було обрано не випадково, ще у 1919 році тут було поховано вбитих продармійців, про що звідчить пам'ятник. Площа — 4,0 га.
Парк Будівельників	Вздовж Сквирського шосе	49°49′01″ пн. ш. 30°04′49″ сх. д. / 49.81694° пн. ш. 30.08028° сх. д. / 49.81694; 30.08028	Один з парків у місті Біла Церква. Назву отримав через близькість до «Білоцерківського домобудівельного комбінату».
Парк «Прибрежний»	Біла Церква		Площа — 15,0 га.
Парк «Дитячий»	Біла Церква		Площа — 6,0 га.

Загальна площа всіх парків в районі становить близько 31 га.

Сквери і сади загального користування ред.


Назва	Розташування	Координати	Короткі відомості
Сквер на Торговій площі	Торгова площа	49°47′49″ пн. ш. 30°06′56″ сх. д. / 49.79694° пн. ш. 30.11556° сх. д. / 49.79694; 30.11556	Площа — 4,0 га
Сквер біля аграрного університету	Соборна площа, 8/1	49°47′28″ пн. ш. 30°06′45″ сх. д. / 49.79111° пн. ш. 30.11250° сх. д. / 49.79111; 30.11250	Білоцерківського національного аграрного університету. Загальна площа — 1,0 га.
Сквер біля ПК «Росава»	Вулиця Леваневського	49°47′17″ пн. ш. 30°09′20″ сх. д. / 49.78806° пн. ш. 30.15556° сх. д. / 49.78806; 30.15556	Площа — 0,3 га
Сквер «Гетьманський біля школи мистецтв № 1»	Олександрійський бульвар	50°26′52″ пн. ш. 30°32′26″ сх. д. / 50.44778° пн. ш. 30.54056° сх. д. / 50.44778; 30.54056	Площа — 1,5 га
Сквер біля БЦ КП ДБК «Будівельник»	Сквирське шосе		Площа — 0,5 га
Сквер біля кургана пам'яті	Біла Церква		Площа — 0,2 га
Сквер біля пам'ятника «Літак»	Проспект князя Володимира	50°26′25″ пн. ш. 30°31′45″ сх. д. / 50.44028° пн. ш. 30.52917° сх. д. / 50.44028; 30.52917	Площа — 0,3 га
Сквер «Піонерський»	Площа Перемоги (Біла Церква)	50°26′59″ пн. ш. 30°32′03″ сх. д. / 50.44972° пн. ш. 30.53417° сх. д. / 50.44972; 30.53417	Площа — 0,8 га
Сквер біля пам'ятника Петру Запорожцю	Площа Петра Запорожця (Біла Церква)	50°25′41″ пн. ш. 30°34′08″ сх. д. / 50.42806° пн. ш. 30.56889° сх. д. / 50.42806; 30.56889	Площа — 0,3 га
Сквер «Інститутський» у дворі аграрного університету	Соборна площа, 8/1	49°47′28″ пн. ш. 30°06′45″ сх. д. / 49.79111° пн. ш. 30.11250° сх. д. / 49.79111; 30.11250	Білоцерківського національного аграрного університету. Загальна площа — 0,5 га.
Сад «Клінічний»	Біла Церква		Площа — 1,2 га
Сад «Госпітальний»	Біла Церква		Площа — 0,6 га

Загальна площа міських сверів та садів — 11,2 га.

Бульвари ред.


Назва	Розташування	Координати	Короткі відомості	Зображення
Олександрійський бульвар	Починається від Соборної площі на південному сході. Простягається на 4,1 км на захід до Сквирського шосе. З бульваром перехрещуються велика кількість вулиць, як головних, так і другорядних. По бульвару розташовуються 2 площі — Соборна та Петра Запорожця.	49°48′36″ пн. ш. 30°05′36″ сх. д. / 49.81000° пн. ш. 30.09333° сх. д. / 49.81000; 30.09333	Площа — 15,0 га	Файл:Бульвар 50-річчя Перемоги (Біла Церква).jpg
Бульвар Михайла Грушевського	бере свій початок з вулиці Івана Кожедуба і закінчується виходом до вулиці Ярослава Мудрого, знаходиться у центральній частині міста.	49°47′58″ пн. ш. 30°07′47″ сх. д. / 49.79944° пн. ш. 30.12972° сх. д. / 49.79944; 30.12972	Площа — 6,0 га
Бульвар Княгині Ольги	знаходиться на масиві Леваневського. Фактично є межею між 3-ім та 4-им мікрорайонами. На бульварі є храм-пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам присвячений Георгію Побідоносцю та пошкоджений вандалами пам'ятний камінь про закладення цього пам'ятника.		Площа — 1,8 га

Загальна площа міських бульварів становить 22,8 га.

Зелені насадження обмеженого користування ред.


Назва	Розташування	Короткі відомості
Міжквартальні та міжбудинкові зелені зони	Біла Церква	Загальна площа парку — 590,0 га.
Сади приватного сектору	Біла Церква	Площа — 650,0 га
Зелені зони шкіл, дитячих садків. лікарень, магазинів, кафе тощо	Біла Церква	Площа — 24,0 га
Зелені зони промислових підприємств	Біла Церква	Площа — 78,0 га

Території обмеженого користування — 1342 га.

Зелені насадження спеціального користування ред.


Назва	Розташування	Координати	Короткі відомості
Вуличні придорожні насадження	Біла Церква		Площа — 140,0 га
Насадження кладовищ	Біла Церква		Площа — 20,0 га
Колективні сади та городи	Біла Церква		Площа — 37,0 га
Прибережна захисна р. Рось (50 м) та ставків р. Протока (25 м) на території міста	Біла Церква		Площа — 600,0 га
Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України	Біла Церква	49°48′38″ пн. ш. 30°03′53″ сх. д. / 49.81056° пн. ш. 30.06472° сх. д. / 49.81056; 30.06472	Розташований на північно-західній околиці міста Біла Церква, на висоті 80 — 106 м над рівнем моря. Це найбільший (понад 290 га) архітектурно оформлений ландшафтний парк в Україні^[6]. Площа — 295,4 га

Всього зелені насадження спеціального призначення — 998,4 га.

Приміські ліси ред.


Назва	Розташування	Координати	Короткі відомості
Урочище «Голендерня»	землі запасу дендропарку «Олександрія»	49°48′16″ пн. ш. 30°03′21″ сх. д. / 49.80444° пн. ш. 30.05583° сх. д. / 49.80444; 30.05583	Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення, що розміщений на західній околиці Білої Церкви річки Рось. Всього на території урочища «Голендерня» виявлено 70 деревних видів, з 41 роду 23 родин. Два види — хвойні (дерева), 68 видів — листяні (43 — дерева, 21 — кущі, 2 — напівкущі, 1 — кущик, 1 — ліана). Культивари в насадженнях відсутні. Площа — 93,7 га
Урочище «Палієва гора»	Біла Церква	49°48′16″ пн. ш. 30°03′21″ сх. д. / 49.80444° пн. ш. 30.05583° сх. д. / 49.80444; 30.05583	Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення, що розміщений на південно-західній околиці Білої Церкви, на високому березі річки Рось. Оголошений Постановою Ради Міністрів УРСР № 311 від 22.0.1983. «Палієва гора» розташована у південно-західній частині дендропарку «Олександрія» на лівому березі річки Рось. Ділянка лучного степу займає південний схил крутизною до 45°, в нижній частині схилу — виходи граніту. Перші відомості про флору і рослинність лучно-степового схилу «Палієвої гори» були наведені М. К. Гродзинським, який відзначив велику кількість Adonis vernalis.Площа — 0,77 га^[7].
Урочище «Кошик»	Біла Церква		Площа — 172,0 га
Урочище «Товста»	Біла Церква		Площа — 2057,0 га
Урочище «Томилівська дача»	Біла Церква		Площа — 1854,0 га
Урочище «Добрилежівка шкарівська»	Біла Церква		Площа — 250,0 га
Урочище «Добрилежичі»	Біла Церква		Площа — 186,0 га

Джерела ред.

Парки Білої Церкви у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Біла Церква»
	Парки Білої Церкви у Вікісховищі^?

Примітки ред.

↑ ua.glavred.info^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
↑ Біла Церква. План міста (карти). Серія Міста України / За ред. Г. М. Кошова та ін. ДНВП «Картографія» — К.: ДНВП «Картографія», Перевид. 2001, 2004, 2005, 2007–2012, 2014 рр. — С. 4 к. (1 арк.). — ISBN 978-966-475-167-1.
↑ ^а ^б Чернецький Є. Історія Білої Церкви: події, постаті, життя. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2012. — С. 106–107.
↑ Мейс Д. Політичні причини голодомору в Україні (1932–1933 рр.) / Джеймс Мейс. // Студії з україністики: зб. наук. праць / [за ред. Р. Радишевського]; НАН України, Міжнар. школа україністики, Ін-т філології КНУ ім. Т. Шевченка. — Київ, 2004. — Вип. V: До 190-річчя з дня народження Тараса Шевченка. — С. 273–292.
↑ Чернецький Є. Історія Білої Церкви: події, постаті, життя. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2012. — С. 400.
↑ Вирський Д. С. Біла Церква [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — с. 273
↑ Парнікоза І., Василюк О., Іноземцева Д., Костюшин В., Мішта А., Некрасова О., Балашов І. Степи Київської області. Сучасний стан та проблеми збереження. Серія: Збережемо українські степи— К.: НЕЦУ, 2009. — 24 с. з іл.

[1] ua.glavred.info^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[ДНВП-2] Біла Церква. План міста (карти). Серія Міста України / За ред. Г. М. Кошова та ін. ДНВП «Картографія» — К.: ДНВП «Картографія», Перевид. 2001, 2004, 2005, 2007–2012, 2014 рр. — С. 4 к. (1 арк.). — ISBN 978-966-475-167-1.

[A-3] а ^б Чернецький Є. Історія Білої Церкви: події, постаті, життя. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2012. — С. 106–107.

[4] Мейс Д. Політичні причини голодомору в Україні (1932–1933 рр.) / Джеймс Мейс. // Студії з україністики: зб. наук. праць / [за ред. Р. Радишевського]; НАН України, Міжнар. школа україністики, Ін-т філології КНУ ім. Т. Шевченка. — Київ, 2004. — Вип. V: До 190-річчя з дня народження Тараса Шевченка. — С. 273–292.

[5] Чернецький Є. Історія Білої Церкви: події, постаті, життя. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2012. — С. 400.

[6] Вирський Д. С. Біла Церква [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — с. 273

[7] Парнікоза І., Василюк О., Іноземцева Д., Костюшин В., Мішта А., Некрасова О., Балашов І. Степи Київської області. Сучасний стан та проблеми збереження. Серія: Збережемо українські степи— К.: НЕЦУ, 2009. — 24 с. з іл.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]