Паризька мирна угода (1815)

1815

Паризький мирний договір 1815 — мирна угода між учасниками сьомої антифранцузької коаліції (Росією, Великою Британією, Австрією і Пруссією) і Францією, в якій повторно була відновлена влада Бурбонів.

Паризька мирна угода
Тип Мирна угода
Підписано 1815
Місце Париж. Франція
Підписанти Російська імперія, Сполучене Королівство, Австрійська імперія, Королівство Пруссія і Перша Французька імперія
Сторони

Угода підписана в Парижі 20 листопада 1815 р. В літературі іноді фігурує як за Друга Паризька угода на противагу Першій Паризькій угоді від 30 травня 1814 р.  

Основні положення та історичне значення угодиРедагувати

На відміну від угоди 1814 р., цей договір передбачав збереження Францією кордонів 1790 р., що позбавляло її ряду важливих стратегічних районів (Філіпвіль, Саарлуї та ін.). Франція зобов'язалася також виплатити контрибуцію в 700 млн франків. Територія Франції підлягала окупації строком від 3 до 5 років 150-тис. армією союзників, які повинні були зайняти північно-східну лінію французьких фортець. Забезпечення окупаційних військ покладалось на Францію.

За Другою Паризькою угодою від 20 листопада 1815 р. Монако було передано під протекторат Сардинського королівства[1]

ПриміткиРедагувати

  1. Кривонос Р. А. Князівство Монако в європейській системі міжнародних відносин [Електронний ресурс] // Міжнародні відносини. Серія «Політичні науки». — № 14. — 2017. — Режим доступу: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/3074.

ЛітератураРедагувати

  • Дебидур А. Дипломатическая история Европы. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. — Т. 1. — С. 87-104 (рос.)
  • В. В. Копійка. Паризький мирний договір 1815 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4