Паращук Юрій Григорович
Юрій Григорович Паращук (1 липня 1966 року, м. Тальне, Черкаська область, УРСР — 20 лютого 2014 року, Київ, Україна) — громадський активіст, волонтер Євромайдану. Герой України.
| Паращук Юрій Григорович | ||
|---|---|---|
 Пам'ятна дошка на Тальнівській ЗОШ № 1 | ||
| Народився | 1 липня 1966 Тальне, Черкаська область, Українська РСР | |
| Помер | 20 лютого 2014 (47 років) Київ, Україна ·смертельне кульове поранення | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Місце проживання | Харківська область: Харків | |
| Діяльність | столяр | |
| Відомий завдяки | громадський активіст | |
| Конфесія | християнин | |
| Діти | син та дві дочки | |
| Нагороди |
| |
Життєпис
ред.Юрій Паращук народився 1 липня 1966 року у місті Тальне Черкаської області. Закінчив тальнівську середню загальноосвітню школу № 1. Після закінчення школи переїхав спочатку до Києва, а згодом до Харкова.
У Харкові Юрій працював столяром, був релігійною людиною та патріотом. Коли працював у Москві — навіть там завжди принципово говорив українською. Поїхав на Майдан, бо відчував, що це його місія від Бога[1].
На Майдан приїздив із 1 грудня 2013 року. Вступив до лав «Свободи».[2] Рятував людей, не маючи жодних захисних засобів, навіть шолома[3]. 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності у Києві його вбила снайперська куля. Снайпер поцілив йому в потилицю під час відступу силовиків із барикад на Інститутській вулиці.
У Юрія залишилася мати Юзефа Іванівна (живе у Тальному, перед цим перенесла інсульт), син від першого шлюбу, дружина і дві прийомні доньки.
Похований у м. Тальне[4].
Нагороди
ред.- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[5]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[6]
Вшанування пам'яті
ред.
Меморіальна дошка на честь харківських героїв Небесної сотні на стіні Іоано-Богословського храму - 21 вересня 2021 року відкрита меморіальна дошка на стіні Іоано-Богословського храму ПЦУ в Харкові[8].
,_%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%B0.jpg)
Примітки
ред.- ↑ Убитый харьковчанин Юрий Паращук считал, что быть на майдане — его миссия от Бога.
- ↑ «Нам дуже болить»: Харківські побратими приїхали на похорон бійця «небесної сотні» до Тального / 24 лютого 2014, Новини Черкас та Черкаської області
- ↑ Пам'ятаємо! Не забудемо! [Архівовано 3 грудня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ У Тальному попрощалися з загиблим на Майдані Юрієм Паращуком. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 24 лютого 2014.
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015
- ↑ Реєстр урбанонімів міста Харків. kh-districts.inf.ua. Процитовано 20 серпня 2024.
- ↑ У Харкові відкрили меморіальну дошку на честь трьох Героїв Небесної Сотні. Харківська обласна військова адміністрація. 21 вересня 2021. Процитовано 7 січня 2024.