Іоано-Богословський храм (Харків)
Храм апостола і євангеліста святого Іоанна Богослова — один з найбільших у Харкові храмів Православної церкви України, пам'ятка історії та культури другої половини XIX століття.
| Іоано-Богословський храм | |
|---|---|
 | |
| 50°00′19″ пн. ш. 36°11′59″ сх. д. / 50.00528° пн. ш. 36.19972° сх. д.Координати: 50°00′19″ пн. ш. 36°11′59″ сх. д. / 50.00528° пн. ш. 36.19972° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, Харків |
| Початок будівництва | 1879 |
| Кінець будівництва | 1885 |
| Стиль | неокласичний та російсько-візантійський |
| Належність | Православна церква України |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України і Пам'ятка містобудування України місцевого значенняd |
| Адреса | Вул. Велика Панасівська, 105а, м. Харків, 61017 |
  Іоано-Богословський храм (Харків) (Україна) | |
 | |
 Іоано-Богословський храм у Вікісховищі | |
Храм збудований 1885 року на місці давнішої деревʼяної церкви. Закритий більшовиками 1930 року, перетворений на склад і занедбаний. 1991 року відновив роботу як храм УАПЦ. 2008 перейшов до УПЦ КП, а 2018 разом із нею увійшов до складу ПЦУ.
При храмі діє недільна школа для дітей.
Опис ред.
Церква поєднує візантійський та неокласичний стилі, що було типовим для тогочасних храмів Слобожанщини. Це хрестово-купольний храм з великим куполом та дзвіницею, приєднаною до будівлі через знижений бабинець[1].
Головний фасад будівлі містить грановані пілястри, які завершуються фризом і карнизом. Три бокові фасади (північного і південного рамен храму та вівтарної частини) завершуються трикутними фронтонами. Фасади мають аркові вікна з пілястрами класичного стилю[1].
Купол храму спирається на восьмиграннй барабан з арковими вікнами[1].
Дзвіниця триярусна, перші два яруси за оздобленням подібні до фасаду, а третій ярус та шатро оформлені за принципом церков XVII століття «восьмерик на четверику». Обабіч аркових отворів дзвонів знаходяться коринфські пілястри[1].
Історія ред.
Колишні дерев'яні церкви ред.
Харківський район Іванівка, в якому розташований храм, виник як слобода не пізніше середини XVII сторіччя, але до 1930-х років не входив до меж міста. Перша згадка про освячення дерев'яного храму Іоана Богослова в Іванівці датується 1680 роком. У 1762 році, на вулиці Великій Панасівській, була збудована нова дерев'яна церква, що в 1830 році була повністю відреставрована[1].
Будівництво кам'яної церкви ред.
1879 році на місті дерев'яної церкви Іоана Богослова заклали нову кам'яну церкву того ж імені. Офіційно будівництво велося за кошти парафіян, але, ймовірно, гроші було надано власником заводу олійних фарб купцем Ващенком та власником хімічного заводу купцем В. І. Пащенком-Тряпкіним[1].
Храм будувався за проєктом єпархіального архітектора Харківської єпархії Федора Івановича Данилова[2].
3 листопада 1885 року храм був освячений[3]. Він мав три престоли: головний — святого апостола і євангеліста Іоана Богослова, з правого боку — в ім'я Різдва Пресвятої Богородиці, що був освячений 8 липня 1888 році, ліворуч — в ім'я святого Феодосія, архієпископа Чернігівського, та Преподобного Серафіма Саровського, який освятили 24 жовтня 1904 року[1].
Закриття храму під радянською владою ред.
Після Жовтневої революції та Громадянської війни діяльності церковної громади відновлюється 17 квітня 1921 року. Тоді відбулася реєстрація громади в комісії по відділенню церкви від держави при окрвиконкомі Харківської губернії. У 1924 року за храм змагаються дві ворогуючі течії тогочасного московського православ'я, — тихонівці та обновленці, — з почерговим захопленням храму прихильниками обох течій. З 1925 по 1927 рік громада храму збільшилася із 30 до 797 парафіян[1].
У 1930 році храм був зачинений, а парафія розформована. У 1932 будівлю отримує у розпорядження секція транспорту та зв'язку при міськраді для зносу. Однак будівля не зноситься, а перетворюється на склад для господарських товарів. Хрести були зняті, шатро дзвіниці знесено, а третій ярус дзвіниці пошкоджено при демонтажі дзвонів. Під час Німецько-радянської війни верхній ярус дзвіниці був повністю зруйнований, бо був зручною точкою для обстрілу залізниці та вокзалу Харків-Пасажирський. Наступні пів століття будівля залишалась занедбаної та поступово руйнувалася. Паперть головного входу була сильно пошкоджена, баня та дахи зруйнувалися, на склепіннях росли трава і дерева. Зникли південний і північний фронтони та сходи під ними. Майже весь інтер'єр церкви був знищений за винятком слідів фресок. За даними «УкрНДІпроектреставрації», будівля була зруйнована на 70 %[1].
Відродження храму в незалежній Україні ред.
Відновлення церкви почалось з того, що в 1990 або 1991 роках викладачі Харківського університету Віктор Маринчак та Юрій Ісіченко спільно зі слухачами їхніх релігійних курсів утворили Українське православне братство ім. Андрія Первозваного, і їх підтримали львівські священники, які хотіли допомогти відновити в Харкові Українську автокефальну православну церкву. 16 липня 1991 року пройшли установчі збори релігійної громади, а 14 серпня 1991 року Харківська обласна адміністрація зареєстрвала громаду і зобов'язала «Харківгоспторг» до 10 вересня 1991 року звільнити зайняту під склад будівлю церкви Святого Іоанна Богослова і передати її громаді. Перше богослужіння пройшло 19 серпня 1991 року, ще під мурами храму[4]. А 21 вересня 1991 року архієпископ Антоній освятив храм[5].
,_%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%B0.jpg)
В перші місяці богослужінь дах храму залишався пошкодженим, в будівлю потрапляли дощ і сніг, сипалася штукатурка, церковного приладдя не було. У 1992 році американський священик Володимир Пашко, який бачив перші богослужіння в храмі, зібрав кільканадцять тисяч доларів на відбудовування храму, що дозволило зробити м'яку покрівлю над приміщенням, полагодити купол, придбати жертовник, престол і запрестольний хрест[4].
З 14 травня 2006 року храм перебуває в складі Української православної церкви Київського Патріархату[6]. В грудні 2018 року разом із нею увійшов до складу Православної церкви України.
,_%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%B0_2.jpg)
На стінах храму були встановлені меморіальні таблички на честь нероїв Небесної сотні, жертв Теракту 2015 року під час Маршу єдності в Харкові[7], героїв Російсько-української війни.
9 вересня 2022 року на територію храму прилетіла російська ракета «Ураган», пошкодивши вікна і частину даху[1][8].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л Історія і сьогодення Іоано-Богословського храму (08 жовтня 2022), Храм Святого Іоанна Богослова міста Харкова, Православна церква України
- ↑ Архитектор Фёдор Иванович Данилов, Откуда Родом
- ↑ Парамонов А., Ивановка: дешевое жилье и пожары, Newsroom
- ↑ а б Період відродження храму (08 жовтня 2022), Храм Святого Іоанна Богослова міста Харкова, Православна церква України
- ↑ Історія, Харківська Єпархія, Православна церква України
- ↑ В’ячеслав Нестеров, Церква Святого Апостола і Євангеліста Іоана Богослова [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] стаття на сайті Європейський Харків [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] [недоступне посилання з 09.10.2017]
- ↑ У Харкові відкрили меморіальну дошку на честь трьох Героїв Небесної Сотні. Харківська обласна військова адміністрація. 21 вересня 2021. Процитовано 7 січня 2024.
- ↑ Софія Цвєткова, Руслана Богдан (16 вересня 2022). Любов перемагає війну: у Харкові під час вінчання стався обстріл території храму. Суспільне Новини. Процитовано 7 січня 2024.
Джерела ред.
- Непоказний храм з визначним минулим [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] стаття на сайті Релігійно-інформаційної служби України [Архівовано 7 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- В’ячеслав Нестеров, Церква Святого Апостола і Євангеліста Іоана Богослова [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] стаття на сайті Європейський Харків [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] [недоступне посилання з 09.10.2017]
Фільм про Іоано-Богословський храм 1992 на YouTube
Посилання ред.
- Офіційний вебсайт храму [Архівовано 10 травня 2022 у Wayback Machine.]