Відкрити головне меню

Олег Дмитрович Парасків (* 14 квітня 1966, м. Чернігів;) — Народний депутат України, член Партії регіонів.

Олег Дмитрович Парасків
Народився 14 квітня 1966(1966-04-14) (53 роки)
Чернігів, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Посада Народний депутат України[1]
Партія Партія регіонів
Україна Народний депутат України
7-го скликання
фракція Партії регіонів 12 грудня 2012 6 червня 2014

ЖиттєписРедагувати

У 1988 р. закінчив Калінінградське вище військове морське училище за спеціальністю «радіоінженер».

З 1988 по 1993 рр. проходив службу на розвідувальних кораблях Червонопрапорного Чорноморського Флоту. Неодноразово брав участь у бойових походах на кораблях 5 оперативної ескадри кораблів КЧФ в Середземному морі. Капітан-лейтенант запасу.

З 1994 по 1996 рр. — директор приватного підприємства «Ніолан».

З 1996 по 1998 рр. — директор ТОВ «Стікс».

З 1998 по 1999 рр. — завідувач відділом туризму та реклами Євпаторійського міськвиконкому.

З 1999 по 2006 рр. — приватний підприємець.

У 2006 р. і 2010 р. обирався Мирнівським селищним головою.

У 2014 році підтримав анексію Криму Росією.

Політична діяльністьРедагувати

Був депутатом Мірновського селищної ради III і IV скликань.

На парламентських виборах 2012 р. висунутий кандидатом у депутати Верховної Ради України від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 4 (Євпаторія, Саки та Сакський район). За результатами голосування отримав перемогу набравши 34% голосів виборців[2]. Член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування [3].

Сім'яРедагувати

Дружина, Парасків Лада Віталіївна, є членом Партії регіонів, депутатом Євпаторійської міської ради[4]. Виховує двох дітей: доньку та сина.

ПриміткиРедагувати

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. Результати голосування. Архів оригіналу за 28 грудень 2012. Процитовано 16 грудень 2012. 
  3. [1].
  4. Депутаты Евпаторийского городского совета. Архів оригіналу за 2 січень 2013. Процитовано 16 грудень 2012. 

ДжерелаРедагувати