Папуга бурокрилий
| Папуга бурокрилий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Touit stictopterus (Sclater, 1862) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Urochroma stictoptera Touit stictoptera | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Папу́га бурокрилий[2] (Touit stictopterus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[3]. Мешкає в Андах.
Опис ред.
Довжина птаха становить 17-18 см. Забарвлення переважно зелене, крила бурі, покривні пера крил на кінці білі, два центральних другорядних покривних пера на кінці оранжеві. Хвіст короткий, квадратної форми, зверху зелений, знизу оливково-жовтий. Дзьоб сірий, на кінці жовтий. У самиць і молодих птахів покривні пера крил зелені, біля основи чорні, щоки більш яскраво-жовті.
Поширення і екологія ред.
Бурокрилі папуги мешкають на східних схилах Анд в Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, переважно на висоті від 1050 до 1700 м над рівнем моря, місцями на висоті від 500 до 2300 м над рівнем моря. Зустрічаються зграйками від 5 до 12 птахів, іноді парами. Живляться плодами, зокрема плодами фікусів.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція бурокрилих папуг становить від 5000 до 21000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Touit stictopterus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 22 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |