Папуга-довгокрил червоногрудий
| Папуга-довгокрил червоногрудий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець (ліворуч) і самиця (праворуч)
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Poicephalus rufiventris (Rüppell, 1845) | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Pionus rufiventris | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Папуга-довгокрил червоногрудий[2] (Poicephalus rufiventris) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Східній Африці.
Опис ред.
_-stretching-8a.jpg)
Довжина птаха становить 23 см, вага 140 г. Забарвлення переважно зеленувато-сіре, причому верхня частина тіла є більш сірою, а нижня — більш зеленою. У дорослих птахів верхня частина лап покрита зеленим пір'ям, райдужки червоні, а дзьоб темно-сірий. У молодих птахів райдужки темні. Виду притаманний виражений статевий диморфізм. У самців нижня частина грудей, живіт і нижні покривні пера крил яскраво-оранжеві, у самиць вони зеленуваті. Статевий диморфізм проявляється рано і помітний навіть у молодих пташенят, які ще перебувають у гнізді[3].
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[4]
- P. r. pallidus Van Someren, 1922 — схід Ефіопії і Сомалі;
- P. r. rufiventris (Rüppell, 1842) — від Центральної Ефіопії до Північної Танзанії.
Поширення і екологія ред.
Червоногруді папуги-довгокрили мешкають в Ефіопії, Сомалі, Кенії і Танзанії. Вони живуть у сухих, колючих чагарникових заростях та в саванах. Живляться насінням, плодовими кісточками, квітами, нектаром, періодично листям, корою і соком твердих плодів[5]. Зустрічаються невеликими сімейними зграйками від 4 до 8 птахів, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Гніздяться в дуплах у стовбурах і гілках баобабів, часто на великій висоті над землею, іноді в термітниках, на висоті 2—3 м над землею. В кладці 1—3 білих яйця. Розмножуються протягом всього року. Інкубаційний період триває 28 днів, пташенята покидають гніздо через 63 дні після вилуплення.[3]
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. Червоногруді папуги-довгокрили занесені до Додатку II CITES.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Poicephalus rufiventris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 16 червня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б Alderton, David (2003). The Ultimate Encyclopedia of Caged and Aviary Birds. London, England: Hermes House. с. 224. ISBN 1-84309-164-X.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 13.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 червня 2023.
- ↑ Jones, Samuel E. I. (9 жовтня 2018). First record of a very large, non-cryptic arthropod in the diet of an African Psittaciform, the red-bellied parrot Poicephalus rufiventris. African Journal of Ecology. 57 (1): 137—139. doi:10.1111/aje.12559.
Посилання ред.
- Sarker, Subir; Das, Shubhagata; Ghorashi, Seyed A.; Forwood, Jake K.; Helbig, Karla; Raidal, Shane R. (2018). The first complete mitogenome of red-bellied parrot (Poicephalus rufiventris) resolves phylogenetic status within Psittacidae. Mitochondrial DNA Part B. 3 (1): 195—197. doi:10.1080/23802359.2018.1437818. PMC 7800220. PMID 33474115.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |