Панчук Тимофій Сидорович

депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання

Тимофі́й Си́дорович Панчу́к (1897, Михайлівка, Кельменецька волость, Хотинський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія — невідомо) — український радянський діяч, селянин. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1941—1947).

Панчук Тимофій Сидорович
Народився 1897
Михайлівка, Кельменецька волость, Хотинський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія
Помер невідомо
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Румунське королівство
 СРСР
Діяльність селянин, політик
Учасник Громадянська війна в Росії
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]

Біографія ред.

Народився 1897(1897) року в бідній багатодітній селянській родині в селі Михайлівка, тепер Кельменецький район, Чернівецька область, Україна. Допомагав батькам по господарстві, із дванадцятирічного віку (1908 року) наймитував у поміщиків Лафаровича та Владгоровича у селі Лівинці Кельменецької волості. У 1912 році три місяці навчався в школі, потім до 1915 року працював наймитом у поміщика Шора в Липканській волості.

Під час Першої світової війни у 1916 році був мобілізований до російської імператорської армії. До квітня 1917 року перебував на фронті. Потім захворів, місяць пролежав у лікарні, а після одужання служив у 15-му запасному та 1-му революційному полках російської армії.

На початку 1918 року повернувся в Хотинський повіт, працював у власному господарстві. Був одним із організаторів та учасників Хотинського збройного повстання проти румунської влади в січні 1919 року в селі Михайлівці на Кельменеччині. Після поразки повстання перейшов кордон на Дністрі та працював у міському управлінні міста Кам'янця-Подільського.

З квітня 1919 року — в Червоній армії, служив артилеристом в дивізії Котовського. Учасник громадянської війни. Воював проти військ УНР під Жмеринкою, проти російських білогвардійських військ генерала Денікіна в Козинському повіті на Чернігівщині. Після розгрому червоної дивізії Котовського переховувався. Був заарештований владою Української Народної Республіки і засуджений до розстрілу, але страти уник.

Восени 1919 року перейшов кордон на ріці Дністер і повернувся до рідного села Михайлівки на Буковині. На початку грудня 1919 року був заарештований румунською владою.

З 1920 по 1925 рік перебував у румунських в'язницях, на каторзі в соляних шахтах Георгеокни (Тиргу-Окну).

У 1925 році повернувся до села Михайлівки, де працював до 1940 року в сільському господарстві. У 1927 році був заарештований румунською владою за розповсюдження революційної брошури, але незабаром відпущений на свободу.

Після приєднання Північної Буковини і Бессарабії до СРСР з червня 1940 року працював членом сільської ради села Лівинці Кельменецького повіту (району).

З літа 1940 по 1941 рік — голова сільської ради села Михайлівки Кельменецького району Чернівецької області.

12 січня 1941 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Хотинському виборчому округу № 399 Чернівецької області.

Під час німецько-радянської війни був евакуйований до Саратовської області РРФСР, де працював заступником голови колгоспу імені Будьонного Красноярського району.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У кінці квітня 1944 року повернувся до Кельменецького району Чернівецької області, де з 8 травня 1944 року працював заступником голови виконавчого комітету Кельменецької районної ради депутатів трудящих із мобілізації робітничої сили.

Джерела ред.

  • Панчук Тимофій Сидорович: облікова картка та автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 7–9зв.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 65.
  • Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР // Комуніст: газета. — Київ, 1941. — № 12 (6492). — 15 січня. — С. 1.
  • Радянська Буковина: газета. — Чернівці, 1940. — грудень.