Панкова Тетяна Петрівна
Тетяна Петрівна Панкова (1917–2011[2]) — радянська і російська актриса театру та кіно. Народна артистка Російської РФСР (1984).
| Панкова Тетяна Петрівна | |
|---|---|
| Дата народження | 27 грудня 1916 (9 січня 1917) |
| Місце народження | Петроград, Російська імперія |
| Дата смерті | 9 липня 2011[1] (94 роки) |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Поховання | Введенське кладовище |
| Громадянство |
 СРСР Росія |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет, Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого і Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна |
| Професія | акторка, кіноакторка |
| Нагороди |
           |
| IMDb | ID 0659593 |
Життєпис ред.
Тетяна Панкова народилася в родині Петра Ілліча Панкова та Зінаїди Андріївни Чижової 9 січня 1917 року (27 грудня 1916 року за старим стилем, хоча іноді в літературі зустрічається дата 27 грудня 1917 року за новим стилем). У сім'ї було четверо дітей: два брати і дві сестри, всі вони пов'язали своє життя з театром. Старший брат Тетяни — Василь першим вийшов на театральну сцену, він став гарним прикладом для всіх молодших. Він був актором Великого драматичного театру імені Г. А. Товствоногова (ВДТ), потім театру Балтфлоту. Героїчно загинув в серпні 1941 року на Балтійському морі. Молодший брат Павло грав у ВДТ, знімався в кіно. Сестра Ніна грала в ВДТ, викладала в ГІТІСі.
Тетяна в школі захоплювалася математикою, а про театр і не думала, хоча дуже любила його і грала в шкільній самодіяльності. Причиною стало негативне ставлення батька до «несерйозної» професії актора. Тому, закінчивши середню школу, Тетяна вступила на фізико-математичний факультет Ленінградського університету.
У 1939 році Тетяна Панкова переїхала до Москви і вступила до Вищого театрального училища імені М. С. Щепкіна. Навчалася на курсі Костянтина Зубова та Олександра Грузинського.
У роки німецько-радянської війни Малий театр і училище були евакуйовані до Челябінська. Тетяна Петрівна брала участь в роботі фронтових бригад, які їздили з концертами і виставами військовими частинами діючої армії. З 1943 року вона актриса Малого театру.
У Малому театрі займала гримувальну кімнату Віри Пашенної та ОлениГоголєвої.
Одна з найяскравіших ролей Тетяни Панкової в кіно — мати декабриста Аннєнкова у фільмі «Зірка привабливого щастя».
Тетяна Петрівна Панкова померла 9 липня 2011 року. Похована в Москві на Введенському кладовищі (25-а ділянка)[3] .
Особисте життя ред.
- перший чоловік — артист Костянтин Назаров. Починав грати на сцені Малого театру, потім був актором Театру юного глядача, знімався в кіно.
- другий чоловік — заслужений діяч мистецтв Російської РФСР, диригент Олег Михайлович Агарков (1916—1987)[4] .
Визнання та нагороди ред.
- народна артистка РРФСР (1984)
- заслужена артистка РРФСР (1966)[5]
- орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2006)[6]
- орден Пошани (1998)[7]
- орден «Знак Пошани» (26.10.1949; 04.11.1974)
- медаль «За оборону Радянського Заполяр'я»
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні»
- медаль «Ветеран праці» (1984)
- медаль «В пам'ять 800-річчя Москви» (1948)
- медаль «В пам'ять 850-річчя Москви» (1997)
- медаль Жукова (1996)[8]
- I премія на Московському огляді фронтових театрів за роль Аріни Федотівни в спектаклі «Не в свої сани не сідай»[9]
Творчість ред.
Ролі в театрі ред.
- 1945 — «Іван Грозний» Олексія Толстого — Жінка в натовпі
- 1945 — « Скажені гроші» Олександра Островського — Купчиха
- 1945 — « Створення світу» Миколи Погодіна — Семенівна
- 1946 — «Міс Гоббс» Джером Клапка Джерома — міс Абей
- 1946 — « Міщани» Максима Горького — Степанида
- 1946 — « Стакан води» Ежена і — Фрейліна
- 1948 — « Пігмаліон» Бернарда Шоу — місіс Пірс
- 1948 — « Велика сила» Бориса Ромашова — білетерка
- 1948 — «Рюи Блаз» Віктора Гюго — Дуенья
- «Вітчизняна війна 1812 року» Льва Толстого — Василіса
- 1948 — « Ревізор» Миколи Гоголя. Режисер: Веніамін Циганков — Февронія Петрівна Пошльопкіна [10]
- 1950 — « Снігуронька» Олександра Островського — Бобилиха
- 1977 — « Любов Ярова» Костянтина Треньова. Режисер: Петро Фоменко — Олена Горностаєва [11]
Ролі в кіно ред.
- 1954 — Анна на шиї — Горпина Семенівна, кравчиня
- 1955 — Княжна Мері — дама з бородавкою
- 1956 — Медовий місяць — Анна Терентіївна, тітка Люди
- 1957 — Катерина Вороніна — жінка в театрі
- 1960 — Євгенія Гранде — Нанетта
- 1961 — Іван Рибаков — тітка Катя
- 1963 — Дві неділі — Марія Феоктистівна Смирнова — завідувачка ощадкаси
- 1965 — Фантазери — продавчиня морозива
- 1966 — По тонкому льоду — Кулькова, стара баптистка
- 1967 — Твій сучасник — тітка Дуся
- 1967 — Північний світло (фільм-спектакль) — міс Моффат
- 1967 — Випадок у готелі (фільм-спектакль) — пані Зося, завідувачка готелю
- 1967 — Софія Перовська — тюремна наглядачка
- 1967 — Тетянин день — квартирна хазяйка
- 1969 — До нових берегів (фільм-спектакль) — сваха
- 1970 — Хуторок в степу — мадам Стороженко
- 1972 — Світить, та не гріє (фільм-спектакль) — Степанида
- 1973 — Найостанніший день (фільм-спектакль) — Марія Тихонівна Лукошина
- 1974 — Старий (фільм-спектакль)
- 1975 — Зірка привабливого щастя — Анненкова-мати
- 1975 — Хлопчик і лось — жінка в натовпі роззяв
- 1976 — Ярмарок марнославства (фільм-спектакль) — Тинкер, економка
- 1977 — Любов Ярова (фільм-спектакль) — Олена Іванівна Горностаєва, професорки
- 1978 — Влада темряви (фільм-спектакль) — Мотря
- 1978 — Расмус-волоцюга — фру Хетберт
- 1979 — Мамуре — Елоїза, дочка Селіни Муре, 75 років
- 1980 — Скандальна подія в Брікміллі — місіс Твіггі
- 1981 — Бесіди при ясному місяці (фільм-спектакль) — Малишева
- 1982 — Голос — Павла Федорівна
- 1984 — Жорстокий романс — Єфросинія Потапівна, тітка Карандишева
- 1985 — Картина — Ольга Серафимівна
- 1986 — Одруження Бальзамінова — Красавіна
- 1987 — Кам'яна квітка (фільм-спектакль)
- 1988 — Холопи (фільм-спектакль) — Євсіївна
- 1990 — У смузі прибою — баба Клава
- 1990 — Сфінкс — Луїза Броніславівна
- 1990 — Зачарований мандрівник — Тетяна Яківна, няня
- 1992–1994 — Горячев та інші — вірменка
- 1993 — Сенсація — Савушкіна
- 1998–2002 — Самозванці — Галина Леонідівна
- 2002 — Горе від розуму (фільм-спектакль) — княгиня Тугоуховська
- 2003 — Пан або пропав — тітка Торкиль
- 2003 — Весілля Кречинського (фільм-спектакль) — Ганна Антонівна Атуєва, тітка Лідочки
- 2003 — На всякого мудреця досить простоти — Манефа
Примітки ред.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Панкова Татьяна Петровна. [Архівовано 2010-11-02 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Могила Т. П. Панкової
- ↑ ПАНКОВА Тетяна Петрівна. Архів оригіналу за 10 січня 2011. Процитовано 21 березня 2019.
- ↑ Кіносозвездіе. Тетяна Панкова.(рос.)
- ↑ Указ Президента Російської Федерації від 25 листопада 2006 року № 1313 «Про нагородження орденом» За заслуги перед Вітчизною «IV ступеня Панкової Т. П.» [недоступне посилання з Ноябрь 2018](рос.)
- ↑ УКАЗ Президента РФ от 21.09.1998 N 1123. Архів оригіналу за 19.02.2014. Процитовано 21.03.2019.
- ↑ Шаблон:Кто есть кто в современной культуре
- ↑ ПАНКОВА, ТЕТЯНА ПЕТРІВНА | Енциклопедія Кругосвет
- ↑ Добавление новости [Архівовано 2013-06-06 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ «Любовь Яровая». Аудиозапись спектакля на сайте Малого театра [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання ред.
- Біографія Тетяни Панкової на сайті Малого театру (рос.)