Панах Алі-хан (перс. پناه علی خان جوانشیر‎, азерб. Pənah Əli Qarabağlı, *1693, Агдамський район — †1763, Шираз) — хан Карабаху, полководець, засновник ханської династії Джеванширів і перший правитель Карабаського ханства.

Панах Алі-хан
Panah Ali Khan.jpg
Народився 1693
Карабах
Помер 1763
Шираз, Іран
Поховання Агдам
Посада Хан
Діти Ібрагім Халіл-хан

ЖиттєписРедагувати

Належавдо пемені джеваншир. Син Ібрагім халіл-аги, голови племені джеваншир та магала Отуг-акі. разом з братом Ібрагім Халіл-агою розпочав службу у Надир Кулі-хана Афшара. 1736 року останній наказав переселити плем'яджеванширз Карабаху до Хорасану. У 1738 року Панах Алі втік до Карабаху, де переховувався до смерті Надира у 1747 році. після цього доволішвидко зумівзахопити значну частину Карабаського беклярбекства. 1748 року оголосив себеханом, заснувавши резиденцію Баят. Його титул визнав перський володар Аділь-шах. 1752 року переносить резиденцію до фортеці Тарнаут. 1756 року заснував столицю Панахабад. Зумів відбити напад Мухаммед-Гасан-хана з племені каджар. 1759 рокудолучився до векіля Карім Хан Занда, передавши владу в ханстві синові Мехралі-беку.

За нього до Карабаху був приєднаний Зангезур і поставлені в залежність хани Гянджі, Нахічевані, Єревана й Ардебіля, а також ліквідовано самоврядування вірменських меліків (воєвод) Нагірного Карабаху [1] [2].

У вірменських джерелах названий також ханом області Хамсаї [3].

Влаштувавшись у Нагірному Карабасі завдяки усобиці серед місцевих правителів, Панах-хан і його син Ібрагім несуть відповідальність за масовий вихід вірменського населення з цього регіону [4][5].

ГенеалогіяРедагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ібрагім Халіл-ага
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Панах Алі-хан
(?—1763)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ібрагім Халіл-хан
(1732—1806)
Мехралі-бек
(1735—1785)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мамедгасан-ага
(1755—1806)
Джавад-ага
(1757—1779)
Мехтікулі-ханАбульфат-хан Туті
(1766—1839)
Агабеїм-ага Агабаджі
(1782—1831)
Ханлар-ага
(ок. 1785—1832)
Мамед Касим-ага
(?—до 1843)
Гевхар-ага
(ок. 1796—до 1844)
Мухаммед-бек
(1762—1797)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Джафаркулі-хан Нава
(1785—1867)
Ханджан-ага
(ок.1793—до 1844)
Хуршидбану Натаван
(1832—1897)
Паша-агаДжафар Кулі-бек
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ата-ханМахмуд-агаМехтікулі-хан Вафа
(1855—1900)
ХанбікеАзад-ханАхмед-бек
(1823—1903)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гамер-беїм Шейда
(1881—1933)
АсланБахрам-хан НахічеванськийАкбар-хан Нахічеванський
(1873—1961)
Бехбуд-хан
(1877—1921)
Гаміда
(1873—1955)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Хан Шушинський
(1901—1979)

ПриміткиРедагувати

  1. Мірза Джамал Джеваншір Карабагі. Історія Карабаху.
  2. Раффі. Мелікства Хамси
  3. Сімеон Єреванці. «Джамбр». Глава 10.
  4. Michael P. Croissant, The Armenia-Azerbaijan conflict: causes and implications, p. 11:

    «Importantly, disunion amongst the five princes allowed the establishment of a foothold in mountainous Karabakh by a Turkic tribe around 1750. This event marked the first time that Turks were able to penetrate the eastern Armenian highlands…»

  5. George A.Burnoutian. The Politics of Demography: Misuse of Sources on the Armenian Population of Mountainous Karabakh. Архів оригіналу за 19 серпень 2010. Процитовано 8 березень 2011.