Вікіпедія

Памела Стефенсон

Памела Гелен Стефенсон-Конноллі (англ. Pamela Helen Stephenson-Connolly; нар.. 4 грудня 1949, Такупана, Окленд, Нова Зеландія) — новозеландська акторка, комедіантка, співачка та психологиня. Найбільш відома за участь у музично-гумористичній телепрограмі «Суботнім вечором у прямому ефірі» в 1984—1985 роках.

Памела Стефенсон
Pamela Stephenson
Зображення
Зображення
Ім'я при народженні Памела Гелен Стефенсон
Дата народження 4 грудня 1949(1949-12-04)[1][2] (74 роки)
Місце народження Takapunad, Окленд, Нова Зеландія
Громадянство  Нова Зеландія
 Австралія
Релігія буддизм
Alma mater Національний інститут драматичного мистецтваd і Takapuna Grammar Schoold
Професія письменниця, комікеса, клінічна психологиня, акторка
Кар'єра 1971 — дотепер
IMDb ID 0827298
CMNS: Памела Стефенсон у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стефенсон.

Життєпис ред.

Народився 1949 року у Такупана, Окленд, Нова Зеландія. У віці 3 років Памела переїхала до Австралії зі своїми батьками-вченими та двома братами у 1953 році. Навчалася у початковій школі Боронія Парк у Сіднеї, а потім у жіночій гімназії Церкви Англії в Сіднеї, Дарлінгхерст. Згідно з її власною автобіографією, Стівенсон була зґвалтована у віці 16 років, коли вона проживала в Австралії 35-річним наркоманом[3]. Вона приховала цей факт, але батьки її вигнані з дому, коли все стало відомо[4].

Стефенсон почала працювати на телебаченні в 1972 році. Вона знялася в 1973—1974 роках у ролі Джулі Кінг в австралійському серіалі «Райан». Вона брала участь у численних телевізійних серіалах, зокрема, як Мішель Осгуд у Space: 1999 episode «Catacombs of the Moon» (1976),[5], Джозефіна в постановці ABC 1977 року опери Малкольма Вільямсона «Скрипки Сен-Жак» та Венді в епізоді «Нових месників» 1977 року «Ангели смерті». У неї була ще одна повторювана роль у ролі Іріс Рид у серіалі «Веселий чоловік» у Великій Британії[6].

Також вона знімалась у Великій Британії — в прямому ефірі «The Comic Strip» під керівництвом Ріка Мейола, Пітера Річардсона та Олексія Сайла в Raymond Revuebar у Сохо[7][8].

Творчість ред.

Ймовірно, її найбільш широко визнана телевізійна роль була в ескізному телевізійному шоу Великої Британії «Не The Nine O'Clock News» у 1980-х роках разом з Ройаном Аткінсоном, Мелом Смітом та Гріфф Рісом Джонсом (1979—1982). Її пародії у ролі Кейт Буш у кліпі на пісню «Oh England, My Leotard» та Олівії Ньютон-Джон у пісні під назвою «Typical Bloody Typical». Вона також мала невелику роль у трьох серіях драматичного серіалу британського кримінального телесеріалу «Професіонали». У 1982—1983 роках вона знялася у постановці «Вест-Енд» у версії «Піратів Пензансу» Джозефа Паппа[9][10].

Вона також знімалась у американському комедійному ескізному шоу Saturday Night Live (SNL) (1984—1985), завдяки чому вона стала першою жінкою-членом SNL, яка народилася за межами Північної Америки[11].

Стефенсон знялася у ряді фільмів, серед яких «Приватна колекція» (1972), «Stand up, Virgin Soldiers» (1977), «The Returnback» (1978), «Історія світу Мела Брукса, частина 1» (1981), «Superman III» (1983), «Bloodbath at the House of Death» (1983), «Finders Keepers» (1984), «Скандально» (1984), «Привиди зможуть це зробити» (1987) та «Лес Паттерсон рятує світ» (1987).

У 2012 році Стефенсон поїхав, як турист, до Папуа-Нової Гвінеї в телевізійному шоу Нової Зеландії «Невтримні подорожі».

Психологиня ред.

Наприкінці 1980-х років, після відходу з кінематографа, Памела Стефенсон зайнялася клінічною психологією.

Почесний доктор Університету Роберта Гордона (2009).

Особисте життя ред.

Перший шлюб Памели з актором Ніколасом Боллом (нар.. 1946) закінчився розлученням.

З 20 грудня 1989 року Памела одружилась з актором Біллі Конноллі (нар.. 1942). До моменту весілля у пари було троє дочок: Дейзі Конноллі (нар.. 1983), Емі Коннолі (нар.. 1986) і Скарлетт Лайла Конноллі (нар.. 1989).

Вибрана фільмографія ред.

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1984—1985 с Суботнім вечором у прямому ефірі Saturday Night Live різні персонажі

Примітки ред.

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Discogs — 2000.
  3. ↑ Gould, Laura (2012). Funny woman Pamela Stephenson opens up about 'rape' ordeal in autobiography. The Advertiser. Процитовано 14 липня 2019.
  4. ↑ Mathieson, Jack (2012). Junkie rapist took my virginity at 16.. then my parents kicked me out, reveals Billy Connolly's wife Pamela Stephenson. Daily Record. Процитовано 14 липня 2019.
  5. ↑ Muir, John Kenneth (2015). Exploring Space: 1999. McFarland. с. 127. ISBN 9780786455270.
  6. ↑ Roberts, J.F. (2012). The True History of the Black Adder. Britain: Arrow books. с. 90. ISBN 978-0-09956-416-4. Процитовано 8 січня 2015.
  7. ↑ https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/tv/features/not-the-nine-o-clock-news-40-anniversary-rowan-atkinson-mel-smith-griff-rhys-jones-pamela-stephenson-a9150431.html
  8. ↑ https://www.msn.com/en-gb/entertainment/tv/not-the-nine-oclock-news-at-40-no-longer-exactly-topical-but-still-surprisingly-funny/ar-AAIS1mu?li=AA5a2k&%25253Bocid=mailsignout
  9. ↑ Theatre Record, 19 May 1982 to 2 June 1982, p. 278
  10. ↑ Shane, Emma. The Pirates of Penzance [Архівовано 2011-06-11 у Wayback Machine.]. Louise Gold website, accessed 13 February 2011
  11. ↑ Gus Wezerek (14 грудня 2019). The 'S.N.L.' Stars Who Lasted, and the Ones Who Flamed Out. The New York Times. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019. Some of the names here will be familiar only to die-hard fans; others, like Murphy, defined what was funny for generations of viewers.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Памела_Стефенсон&oldid=39829152