Пам'ятник Сергію Спасокукоцькому
| Пам'ятник Сергію Спасокукоцькому | |
|---|---|
|
| |
|
55°43′30″ пн. ш. 37°36′17″ сх. д. / 55.72514500002777282° пн. ш. 37.60472900002777408° сх. д.Координати: 55°43′30″ пн. ш. 37°36′17″ сх. д. / 55.72514500002777282° пн. ш. 37.60472900002777408° сх. д. | |
| Тип | пам'ятник |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1] |
| Країна |
 Росія |
| Розташування | Якиманка |
| Скульптор | Лишев Всеволод Всеволодович, Бєлашова Катерина Федорівна |
| Матеріал | бронза і граніт |
| Засновано | 1947 |
| Адреса | Ленінський проспект |
  Пам'ятник Сергію Спасокукоцькому (Росія) | |
 | |
 Пам'ятник Сергію Спасокукоцькому у Вікісховищі | |
Пам'ятник Сергію Спасокукоцькому — пам'ятник російському та радянському вченому, [[Хірург |хірургу]], творцю радянської клінічної школи Сергію Спасокукоцькому. Скульптор Всеволод Лишев та його учениця Катерина Бєлашова створили монумент у 1944 році[2]. Проте його відкриття відбулося лише в 1946 році[3], а за іншими даними в 1947 році. Місцем для встановлення обрали сад перед будівлею Міської клінічної лікарні імені Миколи Пирогова, в якій академік пропрацював багато років[4][5][6]. З 1960 року пам'ятник взято під державну охорону[7].
Опис пам'ятки ред.
Бронзове погруддя виконане з портретною подібністю. Скульптура встановлена на високий прямокутний ступеневий гранітний постамент. З цього ж матеріалу виконано табличку з написом: «Спасокукоцький Сергій Іванович. 1870—1943». Лікар зображений у хірургічному халаті, він зібраний і зосереджений[8][9][10].
Література ред.
- Арсеньев Б. [1] — 2017. — ISBN 5457589870. Архівовано з джерела 30 січня 2022
- Белявский М. Т. [2] — М. : Издательство Московского университета, 1980. — 121 с. Архівовано з джерела 30 січня 2022
- Вестник Мэра и Правительства Москвы // ОАО «Объединенная редакция изданий Мэра и Правительства Москвы» : журнал. — 2007. — № 10 (02). — С. 351.
- Вострышев М. И. Москва: все культурные и исторические памятники. — М. : Алгоритм, Эксмо, 2009. — 512 с. — ISBN 978-5-699-31434-8.
- Грабарь И. Э. [3] — М. : Издательство Академии наук СССР, 1964. — Т. 13. Архівовано з джерела 30 січня 2022
- Жебрак М. [4] — 2018. — ISBN 5041401152. Архівовано з джерела 30 січня 2022
- Звягинцев Н. Д., Карпачевский Л. О. [5] — М. : ГЕОС, 2004. — 64 с. — ISBN 5-89118-381-1. Архівовано з джерела 10 листопада 2018
- Кожевников Р. [6] — М. : Московский рабочий, 1983. — 318 с. Архівовано з джерела 30 січня 2022
- Курлат Ф. Л., Соколовский Ю. Е. [7] — М. : Московский рабочий, 1960. — 416 с. Архівовано з джерела 30 січня 2022
- [8] / Департамент культурного наследия г. Москвы. — М. : «Милк Эдженси», 2016. — 404 с. — ISBN 978-5-9907078-1-8. Архівовано з джерела 21 липня 2021
- Соболевский Н. Скульптурные памятники и монументы в Москве / Н. Купцов. — М. : Московский рабочий, 1947. — 104 с.
- Шокарев С., Вострышев М. [9] — 2018. — ISBN 5041013799. Архівовано з джерела 30 січня 2022
Примітки ред.
- ↑ Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
- ↑ Грабарь, 1964, с. 241.
- ↑ Соболевский, 1947, с. 50.
- ↑ Белявский, 1980, с. 128.
- ↑ Вострышев, 2009, с. 407.
- ↑ Жебрак, 2018, с. 128.
- ↑ Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 «О дальнейшем улучшении дела охраны памятников культуры в РСФСР». Министерство культуры Российской Федерации. 30 серпня 1960. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 17 грудня 2018.
- ↑ Кожевников, 1983.
- ↑ Памятники монументального искусства Москвы, 2016, с. 115.
- ↑ Шокарев, Вострышев, 2018, с. 817.